Драма “Втеча з Шоушенка” (The Shawshank Redemption)

Рік: 1994.
Країна: США.
Час: 142 хв.

Режисер: Френк Дарабонт.
В головних ролях: Тім Роббінс, Морган Фрімен, Боб Гантон, Вільям Седлер, Кленсі Браун, Марк Ролстон та інші.

Бюджет: $25 000 000.
Світові збори: $59 841 469.

Рейтинг на IMDB: 9,2.
Мій рейтинг: 10.

Надія — це чудова річ, мабуть,
найкраща з поміж усіх речей, а чудові речі не помирають.

- Знаєш, куди я поїду? До Зіхуатанеху.
- Куди.
- Зіхуатанеху. Це невеличке місто в Мексиці на березі Тихого океану. Знаєш,
що мексиканці кажуть про Тихий океан?
- Ні.
- Кажуть, там немає спогадів.

Все зводиться до дуже простого вибору: займайся життям або займайся смертю.
З фільму.

Синопсис

Енді Дюфрейн (Тім Робінс) потрапив до Шоушенку на початку 1947-го за вбивство дружини та її коханця. Енді був віце-президентом великого банку у Портленді. Словом, розумний чоловік. З вигляду Енді був високий, кволий, худорлявий і нічим не примітний чолов'яга. Здавалося, що вітерець може його здути.

Перша ніч у в'язниці — найважча. Тебе оголеним заводять до камери, після чого грати зачиняються. В цей момент ти розумієш, що все це відбувається насправді. За одну мить старе життя зникає, і в тебе нічого не залишається окрім вічності, протягом якої ти його згадуватимеш. Більшість божеволіють у першу ж ніч. Хтось починає плакати.

Вночі починаються "риболовля". Сусіди по камері не замовкають, доки хтось не зламається. От перша рибка наклюнулась. Один товстун зламався - захотів до мами. Його добряче віддухопелили і відправили до лазарету. На цьому вистава закінчилась. Від Енді Дюфрейна в ту ніч не було чути ані звуку.

Спочатку Енді ні з ким не спілкувався, йому потрібно було багато чого обміркувати. Минув місяць, перш ніж він наважився комусь сказати більше, ніж два слова. І заговорив він до Рудого (Морган Фрімен).

Коли Енді Дюфрейн попросив в 1949-му дістати йому Риту Хейворд, Рудий відповів — жодних проблем. Рудий - це така людина, яка може дістати все: сигарети, марихуану, пляшечку Бренді на той випадок, якщо Ви захотіли відсвяткувати якусь визначну подію. Одним словом, будь-що. В розумних межах, звичайно.

Життя у в'язниці не таке, як на свободі, а тим більше, не таке, як у казці. Тут воно переважно рутинне, тільки-от рутина в кожного своя. Перші два роки Енді було дуже важко. Він працював у пральні. Сестри—гомосексуалісти часто не давали спокою Енді, час від часу в нього з'являлися все нові і нові синці. Енді мовчав, нічого не говорив, але всі і так знали, звідки вони і від кого. Якщо все так тривало б і надалі, Енді, мабуть, не витримав би..

Рецензія

“Втечу з Шоушенка” я подивився ще в шкільному віці, після перегляду якогось футбольного мату (вже й не пригадаю якого саме — здається Ліги чемпіонів), котрий я разом з батьком дивився вдома по телевізору. Ми обговорювали матч, як раптом почався фільм. В один момент розмови припинилися і ми подивилися кіно практично на одному подиху, хоча година вже була дуже пізня. Після перегляду ми обидва розуміли, що подивилися щось особливе і незабутнє. З тих пір “Втеча з Шоушенка” став моїм улюбленим фільмом. А було це ще задовго до того, як я почав цікавитись кіно, тоді я ще навіть і близько не знав про всілякі там рейтинги, сайт IMDB і т.д.

Книжку Стівена Кінга «Ріта Хейворт, або втеча з Шоушенка» я прочитав декілька років потому, і повинен сказати, що фільм вийшов набагато кращим, що дуже рідко трапляється. Тим паче, з екранізаціями Кінга, більшість з яких вийшли, м'яко кажучи, невдалими. “Втеча з Шоушенка”, до речі, не зовсім коректний переклад фільму, тому що англійське слово “Redemption” точніше перекладається як “спасіння”, або “врятування”.

Але не це важливо, важливо те, що “Втеча з Шоушенка” - це справжній шедевр кінематографа. Фільм насправді прекрасний: дуже життєвий, світлий і добрий. А його окремі епізоди надихають і окриляють.

Причому в фільмі, на перший погляд, немає нічого особливого. Нібито звичайні споконвічні істини, прописані вже давно: про цінність і гідність людського життя, про нескореність людського духу, про місце людини у цьому житті, її сводобу (як зовнішню, так і внутрішню, духовну), про її віру, надію, жагу до життя і т.д. Але ця простота і щирість, з якою знята дана картина, якраз і створює стовідсотковий ефект.

Режисер Френк Дарабонт задав фільму правильний тон, а актори настільки чудово вправляються зі своїми ролями, грають так життєво, щиро і правдиво, що в деяких моментах аж сльози на очі навертаються. Їм віриш без найменшого сумніву. Життя у в'язниці ти ніби проживаєш разом з ними, по-людськи їм співчуваєш, переживаєш, радієш, надієшся. Я вважаю, що це однозначно одні з найкращих ролей Моргана Фрімена та Тіма Роббінса в їхній кар'єрі, якщо взагалі не найкращі!

Енді Дюфрейн, на перший погляд, тютя, тихий і нічим непримітний, хоча й дуже розумний. Але це тільки на перший погляд. В Робінса і роль була доволі непроста. Передати стільки різних рис однієї людини — тихоню, розумника-банкіра, чоловіка-невдаху, який не вмів виразити свою любов до дружини, котру кохав понад усе. В тюрмі Едді змінився. Він став людиною, яка могла за себе постояти перед "сестрами", добився відкриття бібліотеки, став бухгалтером, лікарем людських душ, романтиком, і взагалі - Людиною з великої літери - сильної духом, яка вміла радіти простим речам, могла прийти на допомогу ближньому, поселити крихту надії і частинку добра в кожному. Зверніть увагу на те, як всі змінилися навколо Енді — від нього так і віяло добротою, якоюсь дуже світлою аурою. Все це було зіграно як по нотам - без грама фальші, чи будь-якого перегравання.

Також добрих слів заслуговує Рудий у чарівному виконанні Моргана Фрімена. Добрий, мудрий і спокійний старикашка, який усвідомив свої провини і вчинки, переосмислив життя, одним словом — змінився, став іншою людиною. Сцени, у яких Рудий розповідає про те, як він “перевиховався”, а йому постійно відмовляють у проханні про звільнення, а особливо останній епізод — це просто треба бачити.

Також чудовою вийшла сцена, коли він розмовляє з Енді після того, як його випустили з карцера через два місяці (!). Рудий розповідає, що тут його послуги неоціненні, саме тут, у "Шоушенку", він може дістати будь-що, а на волі він буде ніким - простим колишнім в'язнем, до якого нікому не буде ніякого діла.

Боб Гантон здорово зіграв лицемірного начальника в'язниці, у якого свої правила. Перше, будь-яке блюзнірство заборонене. Друге, Нортон нікому не дозволить хулити Бога у своїй вязниці. Нортон вірить у дві речі: дисципліну і Біблію. Хоча сам ніхто інший, як вовк в овечій шкурі.

В фільмі є чимало сцен, які беруть за душу: епізод, коли всі ув'язнені, які ремонтували дах, пили пиво, споглядали захід сонця і почувалися вільними людьми, розмови і дружба Енді з Рудим, створення бібліотеки, історія з Бруксом, епізод, в якому Енді поставив платівку з класичною музикою, заперши наглядача в туалеті, навчання Томі Вільямса, ну і, звичайно, сама кінцівка, про яку я розповідати не буду — це вам треба буде самим подивитися.

Дуже приємно, що в картині немає ніяких страшилок, привидів, спецефектів, а є саме життя — просте і складне водночас, є прості люди, зі своїми звичними проблемами, є хижі вовки в овечій шкурі, але всі вони — звичайні люди, як і ми з вами, а їхні вчинки, добрі, чи злі - зрозумілі кожному.

Але є в цьому фільмі, безперечно, дещо більше. “Втечу з Шоушенка” можна сприймати й метафорично. "Шоушенк" — наше життя, у якому ми відбуваємо своє “тюремне ув'язнення”, втеча — спроба вирватися з пут життєвої, буденної рутини і здобути “духовну” свободу, перемогу над собою і цим світом. А споконвічне шекспірівське питання, яке постає перед головним героєм: “бути, чи не бути”, тобто “жити, або померти” - яскраве тому підтвердження.

В будь-якому випадку “Втеча з Шоушенку” - це шедевр на всі часи, який, на мою думку, цілком заслужено займає першу позицію на IMDB в Top 250 найкращих фільмів всіх часів і народів.

Можна дуже довго розповідати про те, наскільки прекрасний цей фільм, але краще його один раз подивитися, щоб все зрозуміти самому. “Втеча з Шоушенку” - це один з моїх найулюбленіших фільмів, який я постійно переглядаю - десь раз на рік-два.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 5+
Акторська гра 5+
Режисерська робота 5+
Сценарій 5+
Резюме шедевр на всі часи
Чи варто дивитися неодмінно

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті "Rotten Tomatoes" Цей фільм на сайті "Гуртом"

19.07.2015 | 1932 | (0)