Синопсис
Марсель, 1975. П'єр Мішель (Жан Дюжарден), молодий суддя, прибуває з містечка Мец зі своєю сім'єю. Мішель приходить працювати у відділ по боротьбі з наркотиками. Його призначають для вирішення справи злочинного синдикату «Французький зв'язковий» (French Connection) - широкої організації мафії, яка має свої бази в місті і спеціалізується на глобальній торгівлі героїном, зокрема в США.
Французьку частину маршруту контролює неаполітанець Гаетан Зампа по кличці Танні (Жиль Леллуш), який має тісні зв'язки з чикагською мафією. Зампа веде всій “бізенс” у Марселі ось уже понад 20 років. Мафіозний синдикат настільки вкорінився в усі сфери суспільного і політичного життя, що боротися з ним, здається, практично неможливо. Схема відточена до найдрібніших деталей: у Зампи скрізь є свої люди, які виконують за нього брудну роботу і контролюють потік наркотрафіку протягом багатьох років.
Незважаючи на поради зі боку свого оточення, суддя Мішель фактично самотужки починає “хрестовий похід” проти наркотиків і проти самого Гаетана Зампи.
Рецензія
Французький режисер і сценарист Седрік Хіменес вибрав для свого другого повнометражного фільму цікаву історію. Картина, заснована на реальних подіях, роповідає про корсиканську мафію, яка в 60-70-х роках займалася великомасштабним виробництвом героїну, його поставками в США і по всьому світі. «Точка зборки» і поширення знаходилась в Марселі.
«Французьким транзитом» на поліцейському жаргоні 70-х називався героїновий шлях з варяг у греки Туреччини в США, який проходив через вищезгаданий французький Марсель. Схема була дуже проста: з Туреччини до Франції по Середземному морю доставлявся опій-сирець, з якого в Марселі в підпільних лабораторіях виготовляли високоякісний героїн і переправляли в США.
Виходець з Неаполя гангстер Танні Зампа і його кримінальний клан, який контролював «французький транзит», отримав карт бланш у вигляді величезної кількості бойовиків, корумпованих поліцейських і продажних політиків. Але одного разу на шляху Зампи стає непоступливий суддя з особливо важливих справ П'єр Мішель, що отримав в кримінальному світі прізвисько «Ковбой». Бажання Мішеля знищити клан Зампи і прагнення самого Зампи продовжувати свій злочинний бізнес виливаються в криваве протистояння, переможцем з якого вийде хтось один.
В «Французькому транзиті» дуже гарно передана стилістика і дух 70-х: ретро автомобілі, мотоцикли на тісних вулицях Марселя, вуличні телефони-автомати, одяг, костюми, зачіски, атмосфера епохи, нічні клуби з музикою в стилі диско, харизматичні гангстери, амбітні поліцейські, продажні міські політики і т.д. Одним словом, за чітко вловлений стиль епохи і вміння передати його глядачеві Хіменесу - великий плюс.
Але нарівні з ретростилістікою, головна окраса «Французького транзиту» - дует головних героїв, блискуче зіграних Дюжарденом і Леллушем. Дуже схожих як ззовні, так і внутрішньо, інколи просто перестаєш їх розрізняти — обидва красені, обідва хороші сім'янини, обидва амбітні, обидва заради досягнення мети ставлять на карту все.
Дюжарден і Леллуш здорово впоралися зі своїми ролями. Жана Дюжардена було доволі незвично бачити в сильній драматичній ролі після низки комедійних ролей, а також славнозвісного “Артиста”. Дюжарден ледве втримується від своєї симпатичної посмішки, відчувається, що триматися в рамках ролі коштувало йому зусиль. Але з цим завданням він впорався, і навіть в тих епізодах, де потрібно було показати глибину і емоції свого персонажа, Дюжарден виглядав дуже переконливо.
Жиль Леллуш теж був хороший в ролі мафіозного боса Гаетана Зампи. Жорсткий і суворий мафіозі, який не знає жалю до своїх ворогів, але добрий і люблячий сім'янин.
Ну і ще одна роль, яку я хотів би виділити — це Джекі у виконанні Бенуа Мажимеля. Зіграно як по нотах — дуже точно і достовірно.
Ложку дьогтю добавимо? Заради справедливості треба сказати, що творінню Хіменеса дещо не вистачає динаміки: події двогодинного фільму починають розвиватися лише в другій його половині, коли відносини Зампи з колегами по кримінальному світу і поліцейськими переростають у відкрите протистояння. Ну і ще один невеличкий недолік — деяка затягнутість фільму. Хронометраж стрічки, на мій погляд, можна було б трохи обрізати.
Резюмую. «Французький транзит» - чудовий зразок кримінального детективу в кращих традиціях жанру. Гарно відтворена епоха, хороша режисура, прекрасний дует Дюжарден — Леллуш. Є незначні недоліки, але вони з лихвою компенсуються сильними сторонами картини.
***
| Оцінки за п'ятибальною шкалою |
| Видовищність |
4 |
| Акторська гра |
5 |
| Режисерська робота |
4+ |
| Сценарій |
5 |
| Резюме |
відмінно |
| Чи варто дивитися |
так |
Лінки по темі:
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті "Гуртом"
