Пригодницьке фентезі “Сьомий син” (Seventh Son)

Про фільм
Рік: 2014.
Країна: США, Великобританія, Канада, Китай.
Час: 102 хв.

Режисер: Сергій Бодров-старший.
В головних ролях: Бен Барнс, Джефф Бріджес, Джуліанна Мур, Алісія Вікандер, Кіт Харінгтон, Джімон Хонсу, Олівія Вільямс та інші.

Бюджет: $100 000 000.
Світові збори: $110 623 265.

Рейтинг на IMDB: 5,5.
Мій рейтинг: 5,0.

Дуже кволеньке фентезі.

Синопсис

В якомусь вигаданому світі ось уже не одне століття йде війна між Добром на чолі з Орденом відьмаків і Злом, чиїм уособленням стали відьми. Тривале і виснажливе протистояння призвело до того, що з відьмаків в живих залишився один лише Грегорі (Джефф Бріджес).

Але йому вистачило сил заточити Королеву відьом Малкін (Джуліанна Мур) в глибоку темницю під землею, й на довгі роки послабити її родичів, тим самим схиливши шальки терезів на свою користь. Знищуючи відьом та іншу нечисту силу Грегорі зовсім забув, що незабаром землю осяє світло Червоного місяця, що символізує повне відновлення сил Королеви відьом, і тоді вона вибереться зі своєї в'язниці і очолить армію тьми, змітаючи на своєму шляху міста і села.

Для того, щоб зупинити торжество Зла, Грегорі необхідний помічник - новий учень, адже попереднього учня, Вільяма Бредлі, (Кіт Харрінгтон), Малкін нещадно вбила. Тому Грегорі відправляється на пошуки нового учня відьмака. І що цікаво - він його знаходить. Десь в глушині, в нічим непримітній сім'ї мешкає Томас Ворд (Барнс), сьомий син, сьомого сина, якому на роду написано стати героєм.

Рецензія

Грандіозний успіх авантюрної подорожі Пітера Джексона в казковий світ Середземномор'я, створений професором Джоном Р. Р. Толкіном, прискорив розвиток жанру фентезі в форматі повнометражних фільмів.

Свого часу чималі надії покладала студія Disney на серію дитячих романом під загальною назвою «Хроніки Нарнії», але лише перша частина франшизи змогла гідно проявити себе в прокаті. Всі ж подальші повернення в чарівний світ фентезі приносили продюсерам одне розчарування. Як відомо, у розробці знаходилися безліч потенційно касових фентезі-історій, але затяжний період пре-продакшну занапастив багатьох з них в корені.

І тоді на арену знову вийшов Пітер Джексон разом зі своїм «Хоббітом», в черговий раз довівши, що йому немає рівних в даному жанрі. Остання подорож в Середзем'я (також як і перша, і друга) знову відродила віру великих корпорацій в історії про магів, відьом і драконів.

Так що анітрохи не дивно, що кінематографісти звернули свою увагу на творчість досить іменитого в західних країнах письменника Джозефа Ділейні, який написав популярну серію романів під загальною назвою «Учень відьмака». Викупивши у нього право на екранізацію, боси Legendary Pictures обмізкували, що перспективний проект потрібно зробити багатонаціональними зусиллями, щоб зменшити вартість виробництва блокбастера, а заодно розширити його популярність по всьому світу, орієнтуючись в основному на міжнародний прокат, що розвивається в останні роки ударними темпами.

На режисерський пост запросили несподівану кандидатуру - відомого російського режисера Сергія Бодрова-старшого, двічі номінованого на премію «Оскар», а також автора безлічі пронизливих людських драм.

Розрахунок, в принципі, був правильний. Продюсери прикинули, що саме така людина буде здатна зліпити з книжкового матеріалу хороший трамплін для тривалої серії фільмів, яка могла б позмагатися з тим же «Володарем перснів». І всі передумови для створення відмінного розважального фентезі у Бодрова дійсно були. В його руки потрапив бюджет у розмірі сотні мільйонів доларів, а в акторському складі блищали Джефф Бріджес, Джуліанна Мур, Кіт Харрінгтон і Бен Барнс.

Що ж в результаті вийшло у Бодрова? В фільмі "Сьомий син" є незначні плюси і помітні мінуси. Тобто співвідношення дьогтю до меду - десь чотири до одного, тобто вісімдесят на двадцять. Спочатку поговоримо про мінуси, а про плюси - на десерт.

Мінуси. З адаптацією книги явно не склалося. Хоча сюжет фільму інтригує і при вмілому підході до справи міг би стати основою для хорошого фентезі. Адже все тут є: і вигаданий фентезійний світ, і відьмаки, і відьми, і дракони і т.д. Словом, бери, й знімай. У Сергія Бодрова була нагода як слід подати нам казковий світ, наповнивши його життєво важливими деталями, легендами та іншими обов'язковими елементами якісного фентезі, щоб глядач зміг відчути контакт з історією.

Але насправді ми отримали до болю поверхневу, штамповану саморобку, яка взагалі нічим толковим похвалитися не може. Перед нами - донезмоги прямолінійне оповідання, в якому геть відсутні несподіванки, а характери персонажів так і не розкриваються в повній мірі.

Цілком імовірно, що студія обмежила творчу свободу Бодрова, і змусила його створити банальний атракціон, побудований на спецефектах, яким, власне, і є «Сьомий син». Звинувачувати у творчій та фінансовій невдачі проекту можна кого завгодно, проте факт залишається фактом - Джозеф Ділейні міг би розраховувати на значно кращу екранізацію.

Але й невиразний сюжет - не проблема, якщо фільм блищить в деталях. Але з цим теж все зовсім погано. Заявлені на цей фільм зірки добре розсудили, що особливо розпинатися в рамках участі «Сьомого сина» їм не варто, тому відіграли свої ролі наче на автопілоті.

Прекрасна актриса Джуліанна Мур, по ідеї, повинна була зіграти холоднокровну і жорстоку Володарку Зла, яка колись постраждала через нещасливе кохання. Глядач повинен був захоплюватися нею і відчувати постійну небезпеку, коли та перебувала в центрі уваги, але Джуліанна Мур зіграла пародію на свій образ, завдяки чому в пам'яті залишається лише її шикарна чорна сукня, а зовсім не акторський професіоналізм.

Бен Барнс — дуже невиразний. Я не знаю, чия в цьому провина - самого Барнса, чи режисера, - але харизми в учневі відьмака немає ні на гріш. Ніякої! Дуже блідо і кволенько. Хотілося б, звичайно, щоб він вклав в свого героя душу і показав його становлення як величного борця зі злом. Але Том Ворд мало того, що вчився за прискореною програмою, так він ще й нічим особливим не запам'ятався. І нагадував мені скоріше якогось бакалійника, аніж учня відьмака.

Що завадило Бодрову зробити з зірки “Гри Престолів” Кіта Харінгтона харизматичного учня відьмака — я досі не розумію. Можу точно сказати, що Хараінгтон цю роль зіграв би в рази краще.

Найколоритніший персонаж стрічки дістався Джеффу Бріджесу. Його відьмак Грегорі наділений хорошою долею самоіронії і цинізму, не соромиться гостро пожартувати в пристойній компанії і не сприймає того, що хтось може бути з ним не згідний. Начебто нічого поганого про гру Бріджеса сказати не можна, але якщо згадати його останні ролі («Справжня мужність», «R.I.P.D. Примарний патруль»), то стає зрозуміло, що під тягарем прожитих років він злегка розлінився і тепер використовує один і той же образ в найрізноманітніших картинах.

Крім того, його відьмак вийшов дуже пафосний і гротескний. Бріджес постійно хмурив брови, дув губи і високо дер носа, від чого виглядав дещо по-дурному.

Шведська актриса Алісія Вікандер (Ава з фільму "Екс-махіна") абсолютно нічим не запам'яталася. Бліде личко, випуклі оченята, стражденно-жадібний погляд. Нагадувала продавщицю овочевого відділу, яка трепетно чекає на свого бакалійника.

З другорядних персонажів мені сподобався хіба що Клик. Ось ця небалакуча істота мала свій яскраво виражений характер і харизму, і трохи розбавляла море пафосу навколо відьмака Грегорі.

Тепер про невеличкі “плюси”. Якщо на персонажах природа режисера в основному відпочила, то на видовищну складову, судячи з усього, теж були кинуті немалі сили. Але й з цим все не слава богу. Масштабності, чи епічності зйомок тут, загалом, маловато, - лише декілька красивих панорам природи, гір, рік і водоспадів. З декораціями вийшло трохи краще — вищезгадане чорне плаття Малкін, замок відьомської Королеви, придорожні поселення — антураж доволі непоганий.

Спецефекти в фільмі теж є, але виглядають вони так, наче фільм знімали десь у дев'яностих роках минулого століття. Дракончики, як на мене, були доволі паршиво намальовані на комп'ютері. На фінальне чукалово без посмішки дивитися просто неможливо. Сцени боїв виглядають по-дитячому наївно, хоча повним відстоєм я б їх не назвав. Але з бюджетом в сто лимонів можна було щось значно краще організувати.

Резюмую. «Сьомий син» абсолютно не виправдав своїх очікувань. Його касовий і сценарний провал виявився цілком закономірним. Так що за великим рахунком — розчарування. Після фінальної частини “Хоббіта” хотілося б якоїсь хорошої подорожі у чарівний світ Середзем'я, але не судилося. «Сьомий син» - дуже кволеньке фентезі. Потенційний шедевр насправді виявився доволі посереднім, рядовим представником жанру, про якого можна відразу ж забути після перегляду. Фільм не виправдав високих очікувань як своїх спонсорів, так і глядачів, вбивши на корені можливість створення сіквелів.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4-
Акторська гра 3-
Режисерська робота 2
Сценарій 3-
Резюме кволеньке фентезі
Чи варто дивитися ні

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes Цей фільм на сайті "Гуртом"

29.06.2015 | 670 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2019