Синопсис
На світі існує таємна організація Kingsman, яка підтримує мир і стабільність в Британії ще з кінця Першої світової війни. Її члени - прекрасно навчені й елегантно одягнені джентльмени, чия кодова назва походить від легенди короля Артура. В якості агента Ланселот один з Кінгсменів (Джек Девенпорт) був убитий під час виконання завдання. Тепер всі інші члени мають запропонувати заміну своєму полеглому товаришеві. Гаррі Харт (Колін Ферт), який носить кодову назву Галахад, придивляється до молодого Гарі "Еггсі" Анвіна (Тайрон Егертон).
Еггсі - звичаний хлопець, який живе разом зі своєю матір'ю Мішель і дрібним бандюганом-вітчимом. Всі друзі Еггсі - дрібні хулігани, без грошей, без особливих перспектив у житті. Адже ніякої освіти, окрім вуличної, безкоштовно не отримаєш. В армію Еггсі мати не пустила, побоялася, що він загине, як загинув свого часу його батько.
Якось Еггсі вв'язався у конфлітку зі своїм вітчимом, після чого його заарештували. Еггсі конкретно світить тюремне ув'язнення. В це момент він згадує, що давним-давно до нього приходив елегантний чоловік у костюмі, який разом з його батьком працював в секретній урядовій службі. Він залишив йому батькову медаль за хоробрість і номер телефону, за яким Еггсі міг би з ним зв'язатися. Ну - мало що в житті може трапитись. Після дзвінка за цим номером Еггсі відразу випускають.
Виявляється, все це організував Гаррі Харт. Батько Еггсі колись врятував життя цьому джентльменові, тому той вирішив взяти хлопця під свій нагляд, і зробити з нього справжнього суперагента. Гаррі навчає хлопчину манер поведінки (за його словами, “людину формують манери”), пояснює, як треба носити костюми, спокушати жінок і вбивати людей уколом парасольки. Ні, я не жартую, це у них такі хитромудрі шпигунські штучки.
В той же час пустотливий мільярдер Річмонд Валентайн (Семюель Л. Джексон) починає вводити в дію свій злий план, який здатний посіяти хаос по всьому світу. Зупинити його можуть хіба що агенти “Kingsman”.
Рецензія
Меттью Вон - не лише чоловік самої Клаудії Шиффер, але й продюсер майже всіх фільмів Гая Річі (в тому числі "Карти, гроші.." і "Великий Куш" ). В деякий момент їхні шляхи розійшлися: Річі пішов знімати на пару з Люком Бессоном невиразного і дивного “Револьвера”, а Вон сів в режисерське крісло і поставив свій дебютний фільм “Листковий пиріг”.
Він зрозумів, що може самостійно знімати кіно. Більше того, Вон знайшов свій стиль, і його фільми помітно відрізняються від фільмів того ж таки Річі. Згодом режисер зняв картину “Зоряний пил”, після нього повернувся до жанру бойовика, поставивши крутий чорногуморний бойовик “Пипець”, який мені дуже сподобався.
“Kingsman” - фільм більш зрілий в творчості Меттью Вона. З одного боку, це своєрідна данина шпигунським фільмам шістдесятих років, з класними діалогами, шикарним лиходієм і головним героєм, божевільними бійками, трішки недбалими спецефектами, ну і, звичайно, дівчиною в якості призу для головного героя наприкінці фільму.
З іншого боку “Kingsman” - це класний шпигунський бойовик нової генерації - “наше кіно зовсім інше”, як висловився персонаж Семюеля Л. Джексона. Сучасні гаджети, зброя, багато динаміки, екшену, висококласних бійок і т.д. Вийшла така собі сучасна бондіана.
До речі, спеціально для цього фільму Меттью Вон домовився з британським дистриб'ютором чоловічого одягу Mr Porter, які і пошили костюми для стрічки. Результат на лице: виглядають вони дуже красиво й елегантно.
Звичайно, в арсеналі агентів Kingsman повнісінько різноманітних шпигунських штучок з дивовижним набором функцій — годинники, персні, ручки, окуляри, одна елегантна парасолька чого варта! Словом, справжній джентльменський набір.
Гумор в “Kingsman” балансує від відмінного (розмови Валентайна і Ферта про старі шпигунські фільми, хохма з песиком JB, подача біг-мак меню), до плоского (епізод зі скандинавською принцесою). Але режисер вміє майстерно зупинятися і не переходити межу дозволеного.
Сценарій тут до певної міри банальний: хороші хлопці, погані персонажі, головний герой і лиходій, який лиходіє зі страшною силою, постійно вигадуючи всілякі підлості, але, разом з тим, в фільмі є декілька цікавих поворотів сюжету, нестандартних рішень, які приймає головний герой, хороші діалоги і класні персонажі.
Колін Ферт відмінно зіграв Гаррі Харта — досвідченого агента надсекретної служби “Kingsman”. Справжній джентльмен від окулярів до лакованих черевиків, дуже ефективний, елегантний, витончений і неймовірно крутий в усьому. Виявляється, Ферт може переконливо зіграти не лише меланхолійного романтика, чи заїку-короля.
Семюель Л. Джексон грає схибленого на екології лиходія- мультимільйонера Валентайна. Персонаж вийшов дуже забавний. Ексцентричний, в модному прикиді, в окулярах, кепочці, і з кумедним акцентом. Добре видно, що Семюель отримує задоволення від гри, і його персонаж чудово приковує до себе увагу. Плюс, Джексон тут дуже смішно шепелявить, тому фільм треба дивитися строго в оригіналі. В українському дубляжі цього немає як класу — спеціально слухав. Монологи Джексона і його бесіди з Коліном Фертом — просто блиск.
Також сподобався Терон Еджертона в якості головного героя. Хлопець достойно тримався на фоні таких зубрів як Ферт і Л. Джексон, а в окремих епіходах навіть виходив на перший план.
Загалом, всі молоді актори в цьому фільмі грають добре. Найбільше запам'яталася Софія Бутелла. ЇЇ Газель - вбивчо красива і витончена. Шкода тільки, що її не так багато було в кадрі.
Другорядні персонажі теж добре підібрані: що Майкл Кейн, який постав в образі аристократичного начальника Кінгсменів, що Марк Стронг в ролі інструктора молодих агентів.
Резюмую. Відмінний фільм. Мені він нагадує дороге і якісне лезо: блискуче, красиве, елегантне, але, водночас, дуже гостре — як взуття у Газелі. Є тут численні жорстокі сцени, які інколи скочуються у відвертий треш, але, тим не менше, поставлено все це майстерно. Тому дивитися фільм, чи ні — залежить від вас.
***
Оцінки за п'ятибальною шкалою |
Видовищність |
5 |
Акторська гра |
4+ |
Режисерська робота |
5 |
Сценарій |
4+ |
Резюме |
відмінно |
Чи варто дивитися |
вирішуйте самі |
Лінки по темі:
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті "Гуртом"
Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes