Епічний блокбастер “Вихід: Боги та царі” (Exodus: Gods and Kings)

Про фільм
Рік: 2014.
Країна: Велика Британія, США, Іспанія.
Час: 150 хв.

Режисер: Рідлі Скотт.
В головних ролях: Крістіан Бейл, Джон Туртурро, Джоел Едгертон, Бен Мендельсон, Марія Вальверде, Аарон Пол, Сігурні Вівер, Бен Кінгслі, Хіам Аббасс, Тара Фітцджеральд та інші.

Бюджет: $140 000 000.
Світові збори: $268 031 828.

Рейтинг на IMDB: 6,1.
Мій рейтинг: 5,0.

Вступ

Рідлі Скотт - режисер дуже неоднозначний. В чому неоднозначність? Він знімає найрізноманітніші за жанрами картини: від фантастики до драми, а результатами його трудів стають фільми, які можна віднести як до класики жанру, так і до повного відстою.

"Чужий", другий фільм в його творчому доробку (перший "Дуелянти"), практично відразу став класикою кінофантастики. Потім був відмінний фантастичний трилер "Той, що біжить по лезу бритви", хороша кримінальна драма "Чорний дощ", класика роуд-муві "Тельма і Луїза".

А далі.. А далі з Рідлі Скоттом сталася якась трагедія. Він зняв абсолютно безглузду і ідіотську військову драму "Солдат Джейн". Після "Джейн" Скотт спробував себе в новому жанрі - історичний блокбастер, або якщо говорити точніше — пеплум. Фільми-пеплуми намагаються зобразити певну історичну епоху, чи стародавні події, легенди — ну там, знаєте, Древній Рим, раби, які потім стають гладіаторами і перемагають імператора на арені цирку, або ж хрестові походи, тамплієри, Земля Обітована, чи якась там історія про Робін Гуда, що бігає в Шервудському лісі, в зелених колготках, в трусах на лямках і все таке. Такі фільми, як правило, вирізняються епічністю, широкомасштабними, батальними сценами, великою кількістю масовки, великим хронометражем (дві години і більше) і т.д.

В цьому жанрі Рідлі Скотт зняв легендарного "Гладіатора" з немислимим на ті часи бюджетом в сотню лимонів доларів. Сам фільм вийшов видовищним, але настільки пафосним і неправдоподібним, що в ньому можна було відшукати тисячу і одну невідповідність з історичними подіями і фактами. Тим не менше, картина в прокаті зібрала фантастичну суму грошей, отримала 5 “Оскарів”, а глядачі на сайті IMDB виставили такі оцінки, що було незрозуміло хто ідіот: Рідлі Скотт, чи ті люди і кінокритики, які в пух і прах рознесли творіння режисера. А критикувати там дійсно було за що.

Зрозуміло, що Скотту після такого тріумфального успіху "Гладіатора" вся ця критика була абсолютно по-барабану. Через п'ять років він повернувся до історичної тематики і зняв черговий блокбастер "Царство небесне", але фільм, на відміну від "Гладіатора", зустріли доволі прохолодно — він і шуму не викликав навколо себе, і касу не зібрав.

Але Рідлі Скотт не здавався - йому страх як хотілося зняти ще одного "Гладіатора". Тому ще через п'ять років старина Скотт вирішив знову станцювати. В 2010 році він, взявши на головну роль Рассела Кроу, поставив повний ідіотизм під назвою “Робін Гуд”. Здавалося б, що після цього режисер схаминеться і більше не буде звертатися до даного жанру.

Та, видно, не судилося. Перед нами нове творіння рук Рідлі Скотта - “Вихід: Боги та царі” - екранізація подій старозавітної книги “Вихід” - другої з П'ятикнижжя Мойсея. Перш ніж перейдемо до аналізу фільму, давайте коротенько про сюжет.

Синопсис

1300 рік до н.е. Мемфіс — столиця Древнього Єгипту. Шістнадцять тисяч хетських солдатів стоїть неподалік столиці - біля міста Кадеш. Фараон Сет (Джон Туртурро) не хоче, щоб ця армія опинилася біля воріт Мемфіса.

Тому Мойсей (Крістіан Бейл), прийомний син фараона, разом з принцом Рамзесом (Джоел Едгертон), готуються напасти на хетів першими, щоб застати їх без штанів зненацька і перебити їхню армію.

Під час нападу Мойсей рятує життя Рамзесові на полі бою, армію хетів знищують, і Мойсей тріумфально повертається в Мемфіс. Фараон говорить Мойсеєві, що попри всі звитяги, він не може унаслідувати його трон, тому що Мойсей - прийомний син.

Пізніше Мойсей відправляється в місто Піфом, щоб зустрітися з намісником (Бен Мендельсон), який здійснює нагляд за рабами-євреями в Єгипті. Той говорить, що євреї — люди дуже підлі і підступні, до того ж ще й розмножуються наче кролики, тому йому потрібно більше солдат, щоб за ними наглядати. Мойсей вирішив на власні очі подивитися, що ж це за народ такий дивний.

Незабаром після оглядин Піфома, Мойсей зустрічається зі старійшиною Ісусом Навіном (Бен Кінгслі), який розповідає йому про його справжнє походження. Виявляється, Мойсей — не син воєначальника, як всі думають, а син єврейських батьків, які теж були рабами.

Ще коли Мойсей був немовлям, сестра Міріам помістила його в плетений кошик і пустила по березі Нілу. Дочка фараона Бітія знайшла Мойсея, взяла його і сестру Міріам (Тара Фітцджеральд) до себе як служницю. Після цього Бітія (Хіам Аббасс) виховала Мойсея як рідного сина. Вона любила його, тому нікому не розповідала правду. Вислухавши всю цю історію, Мойсей, приголомшений таким одкровенням, в гніві покидає єврейський табір.

Фараон Сет помирає незабаром після повернення Мойсея в Мемфіс, і Рамзес стає новим фараоном - Рамзесом II. Невдовзі після цього вищезгаданий намісник прибуває в Мемфіс і розповідає фараонові правду про Мойсея — два раби підслухали його розмову з Ісусом Навіном, потім прийшли до намісника і розповіли все, що вони чули. За це той зберіг їм життя і відпустив.

Мойсей, зрозуміло, все заперечує. Але коли Рамзес погрожує відрубати Міріам руку, Мойсей зізнається в тому, що він - єврей. Королева Туя (Сігурні Вівер) вважає, що це зрада і хоче, щоб Мойсея стратили, але Рамзес, враховуючи їхню стару дружбу, вирішує відправити того у вигнання.

Подорожуючи пустелею, Мойсей приходить в землю Медіянську, де він зустрічає Сепфору і її батька. Мойсей стає пастухом, одружується з Сепфорою, в них народжується син Гершом. Якось піднімаючись високо в гори, Мойсей впав, вдарився головою, потім, начебто, опритомнів, “познайомився” з Богом і отримав від нього завдання - визволити народ Ізраїлю від ланцюгів єгиптян.

Рецензія

Найбільша проблема фільму “Вихід” - сценарій. З біблійної історії тут познущалися як хотіли — дуже багато фактів і подій подані зовсім не так, як про це говориться в Біблії. А вже як вони обійшлися з тлумаченням Бога, Мойсея, і подій, які з усім цим пов'язані — це просто викликає здивування і недорозуміння.

Для тих, хто не читав Біблії, декілька ключових і важливих моментів:

1. Хоча Мойсей зростав у палаці Фараона, він знав, що він — єврей.
2. Ніякого "брата" Рамзеса в Мойсея не було, про їхні дружні відносини взагалі не згадується в писанні.
3. Фараон хотів вбити Мойсея, тому що той вбив єгиптянина і про це стало відомо.
4. Ніхто Мойсея не відпускав, він сам втік з Єгипту і довгі роки переховувався в землі Медіянській.
5. В фільмі не показали наказ фараона вбивати хлопчиків-євреїв, тобто потім єгиптяни цілком розуміли, чому саме померли їхні діти.
6. У медіян Мойсей прожив 40 років (ще 40 років він прожив у палаці фараона), цілком ймовірно, що синові його було років 30, коли Бог з'явився Мойсеєві.
7. Ніякого хлопчика-бога не було і близько, це все дурнуваті вигадки сценаристів.

І так далі і тому подібне. Це лише декілька моментів, далі по фільму йде безліч розбіжностей в характері Мойсея, його спілкуванні з фараоном, з Богом і т.д. Нормальній людині, хоча б трішки знайомій з Біблією, дивитися на це жалюгідне видовище просто ніяково і навіть обурливо.

Якщо ви вже знімаєте кіно, яке йде всупереч багатьом подіям, то принаймні, доведіть до розуму сценарій. Можна й по-іншому трактувати біблійну основу, можна її змінити, переосмислити. Але де тут, вибачте, елементарна логіка? Де тут розвиток персонажів? Де тут драматургія? Де тут динаміка? Де тут, вашу мутер, батальні сцени? Вся історія, показана в фільмі — це згусток пафосу, маразму, дико смішної і недоречної маячні. Вибачте, але я не сповідую таких ідіотизмів.

З Мойсеєм режисер до кінця так і не оприділився, як він сам ставиться до «взятого з води» прийомного сина фараона: чи то Мойсей дійсно обраний і говорить з богом, чи то все це галюцинації, викликані черепно-мозковою травмою. Ну і забудьте про образ зляканого і покірливого старця з П'ятикнижжя. Мойсей тут різкий, зухвалий, скаче на коні, стріляє з лука і вправно володіє мечем.

Але найбільша біда в тому, що в результаті образ пророка не лише не набуває біблійної значущості, чи монолітності, він також не розкривається як образ живої людини, яка готова в критичний момент взяти на себе весь тягар відповідальності за свій народ.

Зі спецефектами все теж не слава богу. Очевидно, що весь фільм був затіяний лише заради демонстрації десяти кар єгипетських. З візуальної сторони дивиться все це дійсно вражаюче, хоча деякі питання щодо поведінки хижих гадів і тлумачення цих подій світилами єгипетської науки залишаються. Але чи варто було знімати майже тригодинний фільм заради цих десяти-п'ятнадцяти хвилин? Можна було обмежитися короткометражкою, в такий нехитрий спосіб заощадивши і бюджет, і нерви глядачів.

Образ Бога у Рідлі Скотта теж викликає чимало питань. В Біблії Мойсей, як відомо, розмовляв з Ангелом, який з'являвся у вогняному полум'ї посеред тернового куща. При цьому в Мойсея було якесь відчуття страху і величності перед Творцем. А в фільмі “Вихід” Бог постає перед нами в образі.. дитини. Капризний хлопчик з надутими щічками, який тупоче ніжкою, володіє нульовою харизмою, та ще й городить всілякі дурниці. А що це, даруйте, за ахінея з камінчиками? Бог не грає в кості!

Не завадило б фільму і обрізання. Десь так на годинку-півтори. Довжилезний хронометраж в 2,5 години тільки зайвий раз підкреслює провал в режисурі. Страшно навіть уявити, що б вийшло, якби в прокат вийшов початковий, чотиригодинний варіант фільму.

Словом, дивитися на це все - дуже сумно. З біблійної історії зробили казна-що. Реальні баталії тільки на самому початку, але їх там дуже мало, на закінчення фінальної “битви” без реготу також дивитися неможливо, тому що бігли-бігли, наздоганяли-наздоганяли, пливли-пливли, і на березі впісялися — небо розверзлось, море похмурніло, захвилювалось, і всіх нафіг затопило. Хоч би в заключному бою зійшлися Максимус з Коммодом Мойсей з Рамзесом і повбивали один одного насмерть, а так виглядало все це діло дуже нудно і нецікаво.

Крістіан Бейл — хороший актор і старався зробити все, що міг, але тут просто не для нашого коня паша: неможливо добре зіграти те, що апріорі виглядає несусвітнім ідіотизмом. Бейл, скоріше за все, просто не розумів, що йому треба грати — якого, в біса, Мойшу, куди вести це стадо євреїв, в яке таке море повноводне, що їм говорити, що це за божок переди ним, з ким він розмовляє і т.д.

А всі ці дурнуваті репліки, які він виголошує протягом всього фільму, розмови з хлопчиком-садистом богом, тільки додають картині мінусів. Вийшов абсолютно неправдоподібний картонний герой, аж ніяково було дивитися на нещасного Бейла.

Джоел Едгертон, який зіграв Рамзеса II, виглядає дещо переконливіше — його мстивому фараонові віриш трохи більше, аніж картонному вождю євреїв.

Найавтентичніше з усіх персонажів картини, на мій погляд, виглядав Бен Кінгслі. От що режисерові завадило зробити з нього Мойсея? Лагідного і смиренного, а якщо треба — і войовничого. Та й з такою харизмою і акторськими обдаруваннями, які є в Кінгслі, з нього цілком міг би вийти великий Пророк.

Решта акторів враження не справляють. Джон Туртурро, Сігурні Вівер, Аарон Пол тут лише для реклами й імені на постері. Їхні персонажі не викликають ніякої цікавості, та й з'являються вони буквально в декількох епізодах.

В результаті фільм розчарував безмежно. На фоні загального сценарного дурдому ніякої реальної інтриги не вийшло, бойових сцен майже немає, більшість персонажів введені в картину лише для мебелі, і дивитися все це - просто нудно. Ані тобі блокбастера, ані якоїсь варіації на біблійну тематику. Навіть і не тягне веселитися над вибухом мізків сценаристів, під час перегляду думаєш лише про одне — господи, коли ж воно закінчиться.

А треба сказати, що в режисера все було в руках — і величезний бюджет, і хороші актори, і непогана біблійна історія. Словом — бери і знімай. Але тут — крах всіх надій, тому що ідіотський сценарій перекреслює геть усе.

Втім, на IMDB рейтинг у стрічки більш-менш непоганий — 6,1, а на сайті “Кинопоиск” взагалі чудеса — там аж 6,7. Я людям, які ставлять такі високі оцінки, чесно кажучи, заздрю. Мені б теж дуже хотілося щиро насолоджуватися всіляким ідіотизмом, але в мене, на жаль, не виходить.

P.S. На кінець 2015 року запланований вихід в прокат стрічки “Марсіанин”, якщо і вона буде провальною, то на імені Рідлі Скотта можна буде ставити хрест.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 3+
Акторська гра 3-
Режисерська робота 3-
Сценарій -258
Резюме епічний ідіотизм
Чи варто дивитися ні

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes Цей фільм на сайті "Гуртом"

15.04.2015 | 1308 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2019