Драма “Гра в імітацію” (The Imitation Game)

Про фільм
Рік: 2014.
Країна: США, Велика Британія.
Час: 114 хв.

Режисер: Мортен Тильдум.
В головних ролях: Рорі Кіннер, Бенедикт Камбербетч, Алекс Лоутер, Меттью Гуд, Аллен Ліч, Меттью Бірд, Чарльз Денс, Марк Стронг, Кіра Найтлі та інші.

Бюджет: $14 000 000.
Світові збори: $178 091 490.

Рейтинг на IMDB: 8,2.
Мій рейтинг: 7,5.

Синопсис

1951 рік. Фільм починається з того, що два детективи розслідують крадіжку зі зломом в будинку математика Алана Тюрінга (Бенедикт Камбербетч), де, як не дивно, нічого не було вкрадено. Детектив Нок (Рорі Кіннер) починає копати на Тюрінга, вважаючи, що той щось приховує. В нього навіть закрадаються підозри у можливому шпигунстві. Під час допиту Алан Тюрінг розповідає детективу про те, як він свого часу працював в Блетчлі-парку.

1927 рік. Молодий вундеркінд Алан Тюрінг (Алекс Лоутер) вчиться в школі, де над ним жорстоко знущаються однокласники. В Алана є лише один-єдиний друг Крістофер (Джек Беннон), який надихає Алана на вивчення криптографії, а також пробуджує в ньому романтичні почуття. Перед тим, як Алан хоче зізнатися йому в любові, Крістофер несподівано помирає від туберкульозу.

1939 рік. Англія оголошує війну нацистській Німеччині. Британська розвідка хоче розшифрувати німецький машинний код Enigma, щоб отримати цінну інформацію про пересування військ ворога.

Для цього під керівництвом генерала-майора Стюарта Мензіса (Марк Стронг) і командира Аластера Денністона (Чарльз Денс) набирається група молодих криптографів, до якої приєднуються Х'ю Александр (Меттью Гуд), Джон Кернкросс (Аллен Ліч), Пітер Хілтон (Меттью Бірд), Ілан Гудман (Кіт Фурман), Чарльз Річардс і Алан Тюрінг, який також приїжджає в Блетчлі-Парк.

Алан Тюрінг – людина, з якою дуже важко працювати, оскільки він вважає себе розумнішим від інших колег і не бажає даремно витрачати час на те, щоб пояснювати їм принципи свого бачення роботи з розшифрування повідомлень. Тому Алан працює наодинці.

Взагалі, код Енімга може перехопити будь-який школяр, використовуючи простий радіоприймач. Вся хитрість в тому, що код цей зашифрований, а на його розшифрування людського ресурсу просто недостатньо – там 159 мільйонів мільйонів мільйонів комбінацій. Крім цього, німці змінюють шифр кожного дня.

Алан Тюрінг це прекрасно розуміє, тому він хоче розробити дешифрувальну машину, яка зможе самостійно "перебрати" всі ці комбінації і розшифрувати код Енігма. Однак, на створення такої машини йому потрібно 100 000 тисяч фунтів стерлінгів.

Керівництво, м’яко кажучи, не в захваті від затії Тюрінга, тому Денністон відмовляє йому у фінансуванні. Алан через Стюарта Мензіса передає лист-прохання у фінансуванні самому Уїнстону Черчіллю.

Зовсім несподівано Черчілль виділяє гроші і особисто доручає Тюрінгу очолити групу криптографів. Тюрінг відразу звільняє Фурмана і Річардса і розміщує важкий кросворд у газеті, щоб знайти їм заміну. В такий оригінальний спосіб Тюрінгу вдалося завербувати двох осіб, включаючи молоду жінку Джоан Кларк (Кіра Найтлі), випускницю Кембриджа, яка розгадала кросворд швидше, ніж свого часу це зробив Тюрінг.

Алан і Джоан розуміють один одного з півслова і в них виникає взаємна симпатія, але тільки на платонічному рівні. Вся біда в тому, що Тюрінг - гей, а гомосексуалізм у Великобританії на той час суворо заборонений. Алан має зберігати це в таємниці, тому що як тільки керівництво про це дізнатися, його кар'єрі настане кінець.

Рецензія

Сценарій до фільму «Гра в імітацію» в 2011 році очолив славнозвісний «чорний список» найкращих сценаріїв. Торги точилися між шістьма студіями, але врешті-решт права на сценарій викупила The Weinstein Company за $7 млн.

Спочатку на головну роль у фільмі розглядали кандидатуру Леонардо ДіКапріо, але Лео врешті-решт зіскочив з проекту і роль дісталася знаменитому британському Шерлоку Холмсу - Бенедикту Камбербетчу.

Щодо режисера, то ходили чутки про Рона Ховарда («Ігри розуму», «Гонка») та Девіда Єйтса (“Гаррі Поттер та Орден Фенікса”, «Гаррі Поттер та напівкровний принц», «Гаррі Поттер та Смертельні Реліквії»). Але в результаті було оголошено, що режисером картини стане норвезький режисер Мортен Тильдум, який до того зняв хороший трилер «Мисливці за головами». «Гра в імітацію» - його перша англомовна робота.

Фільм створений він за мотивами книги математика Ендрю Ходжеса «Алан Тюрінг: Енігма» (в оригіналі Alan Turing: The Enigma). Не знаю як там справи з книгою – я її не читав, але деякі факти з життя Тюрінга в фільмі були суттєво змінені.

Ну наприклад: насправді Алан Тюрінг не збирав свою дешифрувальну машину наодинці, він взагалі її не збирав. Тюрінг розробив лише загальний дизайн машини, а збіркою Bombe (саме так вона називалася, а не Крістофер, як сказано у фільмі) займався Гарольд Кін з компанії British Tabulating Machine. Та й зібрано «Bombe» в Блетчлі-Парк було більше двох сотень, а не одна. Тюрінг ніколи не керував Government Code and Cypher School, математик просто терпіти не міг нудну бюрократичну роботу. Лист Черчіллю дешифрувальники писали всі разом.

У фільмі Алан Тюрінг чимало бігає в різних сценах, але при цьому не згадується, що він дійсно активно займався бігом, брав участь в різних змаганнях, показував результати світового рівня і так далі і тому подібне.

Зрозуміло, що коли створюються біографічні картини про відомих людей (так звані "біопіки" або "байопіки" - від англ. Biopic), певні події їхнього життя можуть змінюватися або трактуватися зовсім по-іншому. Зрештою, яка там різниця - Bombe, чи Крістофер. Це вже чисто кінематографічні умовності. Тут головне: як це знято.

А знятий фільм дуже достойно. Незважаючи на те, що в картині практично немає жодної екшн-сцени, вона протягом двох годин тримає глядача в постійній напрузі, причому так, що відірватися від екрану просто неможливо.

«Гра в імітацію» - хороше кіно. Це стрічка про людину, яка помітно відрізнялася від інших. Це фільм про генія. Саме на таких незвичних людях будувалася історія, такі як Тюрінг рятували мільйони людських життів, але через свої вади і пороки були приречені на самотність, сором і забуття.

Лише в кінці 2013 року королева Великобританії Єлизавета ІІ посмертно помилувала Алана Тюрінга. В такий спосіб Англія вибачилася перед своїм героєм, чия роль у перемозі над нацизмом довгий час була недооцінена.

Взлом німецького коду Enigma, за оцінками експертів, скоротив Другу світову війну на два роки. Таким чином, Тюрінг допоміг врятувати більше 14 мільйонів людських життів, але його власне життя було трагічне. Через свою гомосексуальність в п'ятдесятих роках він був засуджений, а трохи пізніше покінчив життя самогубством.

Дехто стверджує, що в фільмі зробили великий і явний акцент на гомосексуальності Тюрінга. На мій погляд, режисер стрічки знайшов вдалий і правильний баланс, в результаті чого вся ця історія була показана дуже грамотно і делікатно.

Бедикт Камбербетч зіграв Алана Тюрінга просто відмінно – тут мої компліменти. Його Алан, окрім того, що геніальний вчений-математик, ще й дуже складна особистість, якій притаманна деяка високомірність, чутливість, емоційність і замкненість. Таким людям, як правило, дуже важко заводити друзів. Це вже не говорячи про те, що Алан Тюрінг – гомосексуаліст, і йому доводиться вести подвійне життя..

В моменти переживань і хвилювань, Камбербетч знайшов для свого персонажа доволі цікаву манеру поведінки - швидкий темп розмови, часті заїкання, емоційні всплески, мімка обличчя і т.д. Камбербетч дуже прогресує як актор. Надзвичайно цікаво буде спостерігати за його майбутніми ролями в кіно, оскільки з кожною своєю роботою він піднімається все вище і вище.

Кіра Найтлі в ролі Джоан Кларк отримала не так багато екранного часу, але зіграла, на мій погляд, цілком непогано і в деяких драматичних моментах виглядала доволі переконливо. Плюс, Найтлі принесла в фільм трохи шарму, жіночності, гумору і свою подружку (Таппенс Мідлтон), на яку поклав око Х'ю Александр. Проте, тут роль на рівні «добре», але не «відмінно».

Серед другорядних ролей однозначно сподобався Меттью Гуд, який зіграв англійського шахіста Х'ю Александра, спокійний і холоднокровний Марк Стронг, зарозумілий і безкомпромісний командор Денністон, якого зіграв Чарльз Денс (Тайвін Ланністер з "Гри Престолів"). Шкода лише, що у Стронга і Денса ролі були епізодичні, і їм не було тут де розгулятися.

Загалом, на мій погляд, фільм вийшов дуже пристойним. Відмінна гра Камбербетча, хороші другорядні ролі, добротна постановка, грамотний сценарій, красива музика Александра Депла. Здорово.

Так, є тут незначні огріхи: певна старомодність (хоча, може так і задумувалось), великий обсяг матеріалу, тому деякі події дуже бігло показані, складна структура оповіді (три сюжетних лінії, які демонструються не в хронологічному порядку), а це трохи уповільнювало темп, від чого картина десь місцями провисала і втрачала цілісність. Але це, звичайно, дрібниці, бо в цілому фільм вийшов дуже і дуже гідний.

При дуже скромному бюджеті в $14 млн. (за теперішніми мірками це взагалі ніщо), стрічка зібрала більше $100 млн. в прокаті. І це дуже приємно, тому що фільм цього повністю заслуговує. "Гра в імітацію" - яскравий приклад того, як фактично за копійки можна зняти насправді якісне кіно.

P.S. "Гра в імітацію" отримала 5 номінацій на "Золотий глобус" і 8 номінацій на "Оскар", в одній з яких перемогла - найкращий сценарій. Також свої номінації отримали Мортен Тильдум (найкращий режисер), Бенедикт Камбербетч (найкраща чоловіча роль), Кіра Найтлі (найкраща жіноча роль другого плану) і т.д. Загалом 45 перемог і 104 номінації.

P.P.S. На офіційному сайті фільму theimitationgamemovie.com відвідувачам надається можливість відкрити доступ до ексклюзивного контенту, вирішуючи кросворди, придумані за життя самим Аланом Тюрінгом.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4+
Акторська гра 4+
Режисерська робота 4+
Сценарій 4+
Резюме дуже пристойно
Чи варто дивитися так

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes

27.02.2015 | 1012 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2019