- Ламберт, ви одружені?
- Так, майже 30 років.
- То як це? Що ви відчуваєте?
- Як на аукціоні: ніколи не знаєш, чи твоя пропозиція найкраща.
У будь-якій підробці завжди приховане щось оригінальне.
З фільму
Синопсис
Вірджіл Олдман (Джеффрі Раш) - глава ексклюзивного аукціонного дому, що носить його ім'я. Він живе сам в розкішних апартаментах, носить дорогі костюми, їсть в дорогих ресторанах і постійно носить рукавички - йому не подобається, коли до нього доторкаються люди. Також він ніколи не користується мобільними телефонами, а коли розмовляє зі звичайного телефону, то піднімає слухавку через серветку.
Містер Олдман збирає і колекціонує рідкісні антикварні картини, в основному портрети, які тримає у замкненій кімнаті. Це його пристрасть і найбільше захоплення.
Під час своє роботи Вірджіл частенько вдається до хитрих маніпуляцій: він може видати оригінал за підробку, після чого за допомогою свого подільника Біллі Уістлера (Дональд Сазерленд) скуповує на своєму ж аукціоні оригінал практично за безцінь. А вже потім перепродає його, поділившись гонораром з Біллі, або залишає собі, таким чином поповнюючи ряди своєї домашньої колекції.
Одного разу до Вірджіла зателефонувала таємнича жінка на ім'я Клер (Сильвія Хукс) і попросила оцінити антикваріат в особняку її померлих батьків. В розмові вона підкреслила, що наполягає на тому, аби оцінку провів саме містер Вірджіл Олдман, оскільки її батьки рекомендували саме його.
Спочатку містер Олдман всіляко відмовляється, але щось пробудило в ньому цікавість до цієї жінки. Тому він відправляється в особняк, щоб на власні очі побачити предмети мистецтва, яких за словами Клер там дуже багато, ну і заодно зустрітись з цією загадковою персоною.
Однак, Клер намагається всіляко уникати зустрічі з містером Олдманом особисто, вигадуючи різні на це причини. У Вірджіла така зухвала поведінка викликає роздратування, і він, навіть, подумував закинути все це діло, доручивши оцінку своїм помічникам, але щось змушує його приходити сюди знову і знову.
Рецензія
Джузеппе Торнаторе – відомий італійський режисер, який прославився такими роботами в кіно як: «Новий кінотеатр «Парадізо», «Legend of 1900». Я жодного з цих фільмів не бачив, про що відверто пошкодував, коли переглянув «Найкращу пропозицію».
Фільм знятий в неквапливому і помірному темпі, глядачеві дають можливість подумати, насолодитися красою, повнотою кожного епізоду.
Режисер Джузеппе Торнаторе (він же і автор сценарію) поставив фільм просто здорово. Правда, цьому багато в чому посприяла клопітка і вражаюча робота художників-декораторів, це послужило окрасою картини і надало їй певного настрою. Дивитися таке кіно - як пити багате, насичене і вишукане вино. Смакуєш буквально кожний кадр, настільки все естетично і красиво знято.
Сценарій. Є певні проблеми. Якщо розбирати фільм від кінця до початку, то виявляються деякі нелогічності і нестиковки, до яких можна придиратися. Однак, по-перше, фільм залишає після себе настільки сильне враження, що на це просто не звертаєш увагу. Вже після перегляду, коли прокручуєш всі події в голові, починає оце все спливати. А по-друге, головне в фільмі не це. Я постараюся лише натякнути, щоб уникнути спойлерів. Головне – це тема мистецтва і людських почуттів. Олдман по ходу фільму починає переживати духовне переродження, коли в його серце закрадаються почуття. Любов це, чи ні? Підробка, чи оригінал?
Акторські роботи. Джеффрі Раш в ролі Олдмана – практично шедевр. Спочатку – агресивний, дратівливий і педантичний старикашка-багатій, а потім – неначе маленька дитина: безпорадний, збентежений, розгублений, метушливий і, навіть, кумедний. Такими люди стають, як правило, коли закохуються. Зіграно було прекрасно!
Дональд Сазерленд тут зіграв підстаркуватого подільника Олдмана. Виглядає Дональд дуже вишукано і елегантно: літня людина, із довгим білим, як молоко волоссям, і з такою ж розкішною бородою. Старіти теж треба вміти красиво.
Сильвія Хукс - нідерландська актриса і модель, яка практично не була відома за межами своєї країни. Творці картини запримітили її на Берлінському кінофестивалі і затягнули в «Найкращу пропозицію». Доволі симпатична актриса, зіграла досить непогано. Мені сподобалась.
Джим Стерджесс особливо нічим не виділявся: забавний такий хлопець, нічого більше. Проте, його бесіди з Олдманом вносили свій вклад у фільм.
Рейтинг в картини на IMDB – 7.8, на Rotten Tomatoes – 56% позитивних відгуків кінокритиків, що, відверто кажучи, трохи дивує.
Також «Найкраща пропозиція» отримала 15 різноманітних кінематографічних нагород і ще 19 номінацій. Проте, це не головне.
Резюме. Шикарний фільм. Чудова візуальна складова: вражаюча робота художників, декораторів, оператора, - дивитися картину одне задоволення. Відмінна роль Джеффрі Раша, прекрасна режисерська робота, все це гармонійно доповнює чудова музика самого Енніо Морріконе. До сценарію можна придиратися, але особисто мені - не хочеться. За такий фільм я можу пробачити будь-які натяжки.
P.S. «Найкраща пропозиція» - один з найкращих фільмів, які я бачив за останній час. Не витвір мистецтва, як деякі з картин в колекції Олдмана, але дуже здорово зроблено!
Оцінки за п'ятибальною шкалою |
Акторська гра |
5 |
Режисерська робота |
5+ |
Сценарій |
5 |
Загальна оцінка |
5 |
Резюме |
здорово і ефектно |
Чи варто дивитися |
обов'язково |
Лінки по темі:
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті "Гуртом"
Цей фільм на Rotten Tomatoes