Пригодницьке фентезі “Хоббіт: Неочікувана подорож” (The Hobbit: An Unexpected Journey)

Про фільм
Рік: 2012.
Країна: США, Нова Зеландія.
Час: 169 хв.

Режисер: Пітер Джексон.
В головних ролях: Мартін Фрімен, Єн Маккеллен, Річард Армітедж, Енді Серкіс, Кейт Бланшетт, Елайджа Вуд, Х'юго Вівінг, Крістофер Лі, Бенедикт Камбербетч, Люк Еванс, Беррі Хамфріз та інші.

Бюджет: $180 000 000.
Світові збори: $1 017 003 568.

Рейтинг на IMDB: 8,0.
Мій рейтинг: 8,5.

Синопсис

У зв'язку із наближенням свого 111-річчя вельми шановний хоббіт Більбо Беггінс вирішив розказати своєму улюбленому Фродо всю правду про одну дивовижну пригоду, яка трапилася з ним 60 років тому.

Почалося це в одній далекій стороні на схід сонця. Сьогодні вже й не знайдеш таких країв. Історія розповідає про найвеличніше королівство Середзем'я — Еребор, твердиню короля гномів Трора. Трор з упевненістю дивився у майбутнє, бо рід його продовжувався у його синові Траїнові та онукові Торінові.

Краса цього міста-фортеці, спорудженого в товщі гори, стала легендою. Багатство йому давала земля: коштовні самоцвіти, видобуті із скелі, та потужні золоті жили, що текли у камені наче річки. Гноми, як відомо, були неперевершені митці, вони ладнали майстерні речі з діамантів, смарагдів, рубінів та сапфірів.

Гноми дедалі глибше прорубувались у пітьму. Там вони й знайшли його. То був великий білий камінь, викопаний з-під самих недр - серце Самітної гори - Гори-камінь. Трор нарік його королівським самоцвітом. Для нього то був знак: знак, що його право на трон було божественне. Усі виявляли йому пошану, навіть великий король ельфів Трандуїл.

Але зовсім скоро рокам миру і достатку настав кінець. Настали темні дні: Трор аж надто сильно закохався у золото, яке змагало його наче якась нагла хвороба, чи душевна неміч, що постійно не давала спокою.

Разом з цим на королівство гномів напав дракон Смог - вогнедишний змій, який прилетів з півночі. Нагла загибель спіткала того дня людей. Дракон знищив усе місто, яке нічого не важило для нього. Смога приваблювало дещо інше: золото. Як відомо, дракони найбільше за все жадають золота. Еребор був приречений, бо дракони стережуть трофеї до кінця свого життя.

Того дня ельфи не прийшли гномам на поміч. Трандуїл не став наражати свій народ на лють дракона, як і в жоден із днів відтоді. Позбавлені батьківщини, гноми з Еребору були вимушені блукати дикими землями. Так, народ колись могутній, занепав.

Молодий принц Торін важко працював у різних поселеннях, але завжди пам'ятав, як горить під місяцем гора, пам'ятав дерева у жовтих язиках вогню, він бачив у небі драконове полум'я і спопеліле місто. Він нічого не простив і нічого не забув.

І тут на сцену виходить Більбо. Бо доля випадково, хоч і не без волі одного мага, вирішила, що в цій історії є місце і для нього. Почалося все це просто і буденно: жив собі у земляній норі хоббіт. Він жив у своєму красивому будинку, насолоджувався їжею, покурював тютюн, і йому б ніколи б не прийшла в голову ідея, залишити свою улюблену домівку.

Проте, одного чудового ранкового дня, коли Більбо насолоджувався тим, що вкотре викурював трубку з тютюном, перед ним постав один дідок. Високий зростом, з гостроверхим капелюхом, довгим сірим плащем, довгою сірою бородою, довгою патерицею, з величезними черевиками на ногах — одним словом, нічого незвичайного.

Він заявив, що збирає компанію для однієї пригоди. Більбо це відверто здивувало. Хто ж в цих краях буде вдаватися у якісь там пригоди? Клопіт, зайві турботи і головний біль. Ще й на обід через них спізнюєшся. Більбо акуратно натякнув, що йому все це ні до чого. Але тут дідок дещо підвищив тон голосу і заявив, що його не може просто так вшити Більбо Беггінс. Адже він — мандрівний маг Гендальф. Більбо одразу пригадав мага, який влаштовував грандіозні феєрверки у старого Тука.

Гендальф довів до відома, що згодом до домівки хоббіта прийдуть ще й інші гості. Тут Більбо вже не стерпів такого зухвальства, чемно розкланявся і зі всією повагою відхилив пропозицію Гендальфа.

Однак, того ж вечора в дім хоббіта починають один за одним приходити гноми: Двалін, Балін, Філі, Кілі, Оїн, Глоїн, Біфур, Бофур, Бомбур, Дорі, Норі, Орі. Гноми створють страшенні незручності і дискомфорт, плюс з'їдають і випивають все, що було у коморі хоббіта.

Після того, як прибув останній гість — ватажок гномів Торін Дубощит, Гендальф проясняє ситуацію. Він знайшов для Торіна зашифровану карту і ключ, який дістався Гендальфу від батька Торіна - Траїна. Гноми понад усе прагнуть повернути своє королівство Еребор, яке тепер, як відомо, охороняє вогнедишець Смог. Дракон добре відчуває гном'ячий запах, але запах хоббіта йому був зовсім незнайомий.

Як вияснилось, гномам потрібен викрадач — маленький, непомітний, який може промайнути в наймілкішу шпаринку. На цю кандидатуру Гендальф обрав Більбо Беггінса, хоча той про це навіть і не здогадувався. Гноми легенько підсміюються над Беггінсом, вважаючи, що той більше схожий на бакалійника, аніж на істинного викрадача. Однак, Гендальф просить гномів довіртись йому.

Щоб все було чесно і справедливо, гноми підготували для Більбо шлюбний контракт про кишенькові витрати, період наймів, винагороду, ну і, звичайно, про можливий похорон - раптом дракон просто підсмажить маленького нещасного хоббіта, і від нього залишаться лише кісточки і попіл.

Більбо не дуже охоче сприйняв таку ділову пропозицію: спочатку йому стало трохи млосно від того, що він може згинути в полум'ї дракона, одначе пункт про 1/14 можливого прибутку все-таки схилив шальки терезів. На ранок, коли гноми вже покинули дім хоббіта, Більбо пригадує про можливу здобич — 1/14 всього золота, підписує контракт і відправляється на зустріч неочікуваній подорожі.

Рецензія

Новозеландський режисер Пітер Джексон подарував світові кінотрилогію "Володар Перснів": "Володар Перснів: Братство Персня" (2001), "Володар Перснів: Дві Вежі" (2002) і "Володар Перснів: Повернення Короля" (2003). Вся трилогія - справжній шедевр кінематографу, а всі три частини фільму, з височезними рейтингами, входять в Top250 найкращих фільмів всіх часів і народів на сайті IMDB: "Братство Персня" - 11 місце, "Дві Вежі" - 16 місце і "Повернення Короля" - 9 позиція.

"Володар Перснів" приніс Джексону світове визнання, фільми були надзвичайно успішними в прокаті, зібрали величезну суму грошей, отримали визнання кіноакадеміків і любов фанів в усьому світі. "Володар Перснів: Повернення Короля" взагалі отримав аж 11 "Оскарів" (!), таке в історії кіно було ще двічі - "Бен-Гур" (1959) Вільяма Вайлера і "Титанік" (1997) Джеймса Кемерона також отримали по одинадцять золотих статуеток. Ну і плюс "Повернення Короля" входить в десятку найкасовіших фільмів за всю історію, зібравши в прокаті шалену суму грошей - $1 119 929 521.

Зрозуміло, що після такого феєричного успіху картини будь-яка компанія, яка б взялася за екранізацію "Хоббіта", мала б надзвичайно відповідально віднестися до самого проекту і до вибору режисера.

Тому "Хоббіта" чекала нелегка доля. Фільм пройшов декілька етапів препродакшна, в тому числі суперечки між New Line Cinema, Пітером Джексоном і нащадками самого Толкіна, які точилися в 2007-му. Деякий час в якості режисера проекту розглядався Гільєрмо дель Торо. В 2008-му році компанія MGM нарешті зрушила проект з мертвої точки, але згодом вона збанкрутувала і проект заморозили, в результаті чого Дель Торо покинув проект після трьох років препродакшна Тільки після цього і особистих прохань компаній Warner і MGM Джексон очолив зйомки фільму в 2010-му.

Хоча, було б дуже цікаво, якби фільм поставив дель Торо: думаю, що картина вийшла б зовсім іншою, насамперед візуально. В своїх попередніх роботах ("Лабіринт Фавна", "Хеллбой" і "Хеллбой II: Золота Армія"), режисер продемонстрував, що він вміє створювати дуже незвичні і оригінальні образи для своїх персонажів, які вражають і залишаються в пам'яті надовго. Але сталося те, що мало статися - Джексон повернувся в режисерське крісло. Зрештою, хто як не він мав знімати "Хоббіта"?

Як відомо, філолог і професор Оксфордського університету Дж. Р.Р. Толкін спочатку написав книжку про маленького хоббіта, яка називалась "Гоббіт, або мандрівка за імлисті гори" (в оригіналі - The Hobbit, or There and Back Again, 1937), а потім вже "Володаря перснів". Пітер Джексон же зняв все в зворотньому порядку - тобто спочатку був славнозвісний "Володар", а вже потім "Хоббіт", якого режисер теж розбив на три частини, чим викликав невдоволення в багатьох фанів і кінокритиків. Книжка-то була дуже коротенькою - об'ємом всього-на-всього в сто сторінок.

Певна логіка в цьому, звичайно, є, але, по-перше, сам режисер неодноразово зазначав, що він і його молода команда, яка працювала над фільмом, здійснила колосальний об'єм роботи, було відзнято безліч матеріалу для фільму, і він просто не хотів, щоб такий труд пропадав. Я, в принципі, з цим згідний. Якщо подивитися на те, скільки праці і зусиль Джексон вклав в "Хоббіта" (на Ютюбі можна переглянути документальний фільм, який називається "Хоббит - Дневник режиссера" - російською мовою), то розумієш, що такий підхід був цілком виправданий. А по-друге, чому не три частини? Особисто я на творіння Джексона можу дивитися безкінечно - настільки це прекрасно знято.

Пітера Джексона також звинувачували в тому, що фільм вийшов дуже затягнутим, що казку режисер перетворив на щось дуже похмуре і страшне, що в "Хоббіті", порівняно з "LOTR", немає нічого нового, що Джексон просто вирішив закосити бабла, ну і все таке.

Ну так, Джексон зняв "Хоббіта" в дусі "Володаря" - частково з тими ж акторами і в тих же декораціях. Але тут треба враховувати той факт, що в режисера вже був величезний досвід за плечима (див. "Володар Перснів") - для чого йому було вигадувти велосипед? Тим більше "Хоббіт" мав бути пріквелом до "LOTR" - логічна передісторія і все таке. От він і зняв "Хоббіта" в дусі "Володаря". А ви чого від нього чекали - "Більбо в країні чудес", чи що?

Найбільше ж претензій зводилось до того, що Пітер Джексон дуже вільно обійшовся з класикою - мовляв, сюжет "Хоббіта" не дуже сильно фігурує з оригіналом. Що я можу на це сказати? Таке можуть говорити лише ті, хто дуже неуважно дивився фільм, або ж взагалі не читав книжки Толкіна. Тому що перша частина "Хоббіта" якраз-то дуже канонічна (хоча й з незначними змінами): дуже близька до першоджерела і події в ній показані досить точно. Починаючи від розповіді про королів Самітної гори, про Трора і Траїна з племені Дуріна, яка є важливою з точки зору подальшого розвитку подій, вітань добрими ранками Більбо і Гендальфа, візиту гномів, подальшими неймовірними пригодами, в тому числі зустрічі з тролями, гоблінами, варгами, іграми в загадки з Голумом, історією з Некромансером, закінчуючи вилазкою на дерева і жбурлянням шишок в орків на варгах (в книжці це були просто великі вовки - уорги, без орків, і без їхнього грізного ватажка Азога). Цього, наприклад, не скажеш про другу частину, з якою Джексон обійшовся дещо по-іншому.

Звичайно, фанати книги будуть незадоволеними. Їм можна лише поспівчувати. Вони вишукуватимуть всілякі неточності, що тут додано, а що опущено. А це, між іншим, немає зовсім ніякого значення - важливо не те, що змінено, а те, як це зроблено. З технічної сторони знято все це абсолютно неперевершено, з такою легкістю і настроєм, що дивитися фільм одне задоволення. В результаті, коли закінчуються ці три години, головне почуття, яке виникає після перегляду - хочеться ще.

До речі, "Хоббіт" - перший фільм, знятий з частотою 48 кадрів в секунду. За задумом, це мало зробити картинку гладшою, реалістичнішою, а також зменшити ефект стробування. Я фільм дивився в IMAX 3D, тому можу сказати, що виглядає все це діло насправді вражаюче. Королівство гномів Еребор, прекрасний ельфійський Рівендел, чудові пейзажі і ландшафти Нової Зеландії, печера гоблінів, яка виконана з великою деталізацією — все це створює належний ефект і повністю погружає в дух і атмосферу фільму.

Проте, головне достоїнство «Хоббіта» - це настрій. Комедію Джексон знімати не став - та й для чого це йому. Але добра порція хорошого гумору і загальне іронічне ставлення до подій і персонажів роблять екранізацію несподівано веселим і приємним фільмом.

Багатьох акторів ми знаємо ще з трилогії “Володар перснів”: чудових Єна Маккеллена, Кейт Бланшетт і Хьюго Вівінга, також Елайджу Вуда, який з'являється лише в невеличкому фрагменті на початку фільму, ну і, звичайно, знаменитого Сарумана у виконанні Крістофера Лі. Тим не менше, найкращі персонажі в “Хоббіті” - це Більбо Беггінс Мартіна Фрімена, Торін Дубощит Річарда Армітеджа і Голум Енді Серкіса.

Річард Армітедж здорово зіграв Торіна Дубощита — вождя гномів. Яскравий і харизматичний персонаж, який завжди знаходиться на передньому плані і грає одну з головних скрипок в фільмі. Лише один проникливий погляд Торіна чого вартий! До речі, за словами Армітеджа, його першим досвідом гри на сцені була роль ельфа в театральній постановці "Хоббіта".

Мартін Фрімен — ідеальна кандидатура на роль Більбо. Фрімен, насамперед, створив сатиричного персонажа, уникнувши напрягу, який викликав своєю заплаканою фізіономією Елайджа Вуд. Причому Фрімен зробив це з відчуттям такту і задоволення, ніде не перетискаючи і не фальшивлячи, а потім так легко і природньо перевів Більбо в ранг героя, що аж дух захоплює.

Окремо треба сказати про гномів, які вийшли тут просто розкішними! Один колоритніший від іншого — чесне слово. Мені доводилось немало читати про те, що гноми тут майже всі на одне обличчя. Ну це вже суцільні нісенітниці! Вони ж, даруйте, не китайці якісь. Ті, хто таке говорить, просто неуважно придивились. Кожний гном по-своєму оригінальний, кумедний і колоритний.

Філі - весельчак, Балін - мудрий і досвідчений гном з білою бородою, Бомбур - товстунчик, який дуже любить смачно попоїсти, Кілі - взагалі красуньчик і т.д. Частування в домі Більбо, яке поєднувалось з поїданням всеможливих харчових запасів хоббіта разом з метанням тарілок, постукуванням-погрюкуванням вилок і наспівуванням пісень - це взагалі висококласне циркове шоу, організоване гномами.

Голума (Енді Серкіс) для цього фільму переробили повністю. Лише на обличчі Голума більше деталей, аніж на всьому його тілі у "Володарі перснів". І дійсно, ті гримаси, які корчить Голум - це щось із чимось. Ну і дуже сподобалась його гра в загадки у пітьмі з Більбо - чудова вистава вийшла.

Аналогічнним чином, як при оцифруванні Голума, були зроблені вайлуваті і тупоголові тролі, що бояться денного світла: кадри з живими акторами були накладені на кадри з віртуальними персонажами і вже пізніше оцифровані і доведені до досконалості.

Навдивовижу потворним вийшов король гоблінів (Беррі Хамфріз). Сам Джексон попросив свою команду зробити його настільки огидним, наскільки це взагалі було можливо. Ну і ось він - у всій своїй огидності і потворності.

Вождь орків Азог Сквернитель був повністю змодельований на комп'ютері. Лише на його створення пішло біля шести неділь. До речі, Азога в книжці Толкіна не було, Джексон ввів його в фільм для того, щоб зв'язати історію з "Володарем перснів".

Треба також виділити ще одного розкішного персонажа - Радагаста - дещо дивакуватого, метушливого, але доброго мага, який полюбляє товариство дерев і тварин. Він пильно наглядає за лісовими обширами — аж ген на схід сонця, адже зло шукає найменшої шпаринки, щоб проникнути у наш світ. Зовнішній вигляд Радагаста, його поведінка, розмови з тваринами, сцена погоні на санках, запряжених надшвидкими зайцями - все це виглядало навпрочуд кумедно.

Решта другорядних персонажів теж зроблені з великою ретельністю до деталей і виглядяють просто-таки фантастично - бридезні гобліни, кам'яні велетні, орки, варги, орли, особливо якщо дивитися на здоровенному екрані, і особливо в 3D.

Окремо треба відмітити дивовижну красу Нової Зеландії, яку Джексон так щедро фільмував ще у трилогії "Володар перснів". Це, мабуть, і справді, казково красива країна. Дивлячись на фон новозеландських пейзажів, мимоволі ловиш себе на думці, що тут просто не могло відбуватися щось пересічне.

Однак, з будь-якою, навіть з найрозлогішою локацією, треба ще вміти попрацювати, щоб змусити її виконувати функцію, корисну для історії. Джексону це до снаги - рухомі картинки дійсно зачаровують і часто перехоплюють подих.

Резюмую. На мій погляд, це практично шедевр. Кращу екранізацію "Хоббіта" важко собі й уявити. Прекрасна постановка, вражаюча візуальна складова, декорації, костюми, ідеальний Більбо у виконанні Мартіна Фрімена, шикарні гноми і їхній харизматичний ватажок Торін, потім всілякі там другорядні персонажі - тролі, гобліни, орки, варги, орли. Чого тут ще хотіти? Чи виграв би фільм від того, якби режисер об'єднав все це в одну частину. Можливо. Але навіть те, що вийшло в результаті, не може не викликати захоплення. Тому мене, чесно кажучи, трохи дивує, коли люди говорять, що їм “Хоббіт” не сподобався. Тут Джексон майже витвір мистецтва створив, а вони ще носом крутять.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 5+
Акторська гра 5
Режисерська робота 5+
Сценарій 5
Резюме прекрасно!
Чи варто дивитися так

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті "Гуртом" Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes

17.01.2015 | 1405 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2019