Комедійна мелодрама “Він і Вона” (Mr & Mme Adelman)

Про фільм
Рік: 2017.
Країна: Франція, Бельгія.
Час: 120 хв.

Режисер: Ніколя Бедос.
В головних ролях: Дорія Тільє, Ніколя Бедос, Дені Подалідес, Забу Брайтман, Жюльєн Буассельє, Жак Ланг та інші.

Бюджет: N/A.
Збори в Франції: $2,211,483.

Рейтинг на IMDB: 7,3.
Мій рейтинг: 6,6.

Синопсис

Відомий французький письменник з багатої сім'ї Віктор Адельман (Ніколя Бедос) помирає. Після похорону до його вдови Сари (Дорія Тільє) приходить якийсь молодий письменник, який хоче написати книгу про Віктора. Точніше, Сара сама його запросила. Щоправда, біографічних книг про Віктора вже написано чимало, але на цей раз Сара хоче розповісти всю правду.

Сарра і Віктор вперше зустрілися в сімдесятих роках в одному паризькому нічному клубі. Тоді Віктор був письменником-початківцем, а Сара - випускницею Сорбонни, де вона вивчала літературу.

На той момент Сарі не вдалося зблизитися з Віктором. На її телефонні дзвінки він не відповідав, хоча симпатія між ними була. Тоді Сара змінила стратегію - вона закрутила роман з братом Віктора. Той привіз її в будинок своїх батьків, і там Сара знову зустрілася з Віктором. Вона трохи змінила стиль, і стала доволі чепурненькою. Віктор приревнував Сару до брата, і запропонував разом втекти.

З того часу вони прожили разом півстоліття: це були роки, сповнені пристрасті, таємниць, близькості і розлук. Але хто ж насправді така ця загадкова Сарра, яка жила в тіні відомого письменника Віктора?

Рецензія

Ідею створення фільму “Він і Вона” (в оригіналі просто Mr & Mme Adelman) Ніколя Бедос (сценарист, актор, драматург) виношував цілих п'ятнадцять років. Сценарій він писав разом з дружиною Дорією Тільє (французька модель, актриса, телеведуча). В результаті, коли справа дійшла до постановки, Ніколя став режисером і зіграв письменника Віктора, а Дорія виконала роль Сари.

Ніколя Бедос, до слова, був також одним із сценаристів французької стрічки Право на «Ліво» (Les infidèles) з Дюжарденом і Леллушем. А Дорія Тільє свого часу прославилась тим, що повністю роздягнулась, коли збірна Франції обіграла збірну України у себе вдома з рахунком 3-0 (в Києві, нагадаю, ми тоді перемогли 2-0) в повторному матчі плей-офф до ЧС-2014.

Але давайте вже безпосередньо до фільму. Картина “Він і Вона” поєднує в собі декілька жанрів: від романтичної комедії і соціальної сатири, до типової мелодрами. Найкраще, що є в цьому фільмі — комедійна складова. Це і стосунки Віктора з Сарою, їхні діалоги, рефлексії, походеньки Віктора до психолога, зустрічі з батьками і так далі.

Що стосується логіки сюжетної конструкції і драматичних моментів, то з цим в картини, на мій погляд, суттєві проблеми. Як і з кінцівкою, яка вийшла відверто слабкою — надуманою, непереконливою, та ще й повністю суперечила будь-якій логіці. Про неї, звичайно, я розповідати не буду, самі все побачите.

Тепер питання, які виникли по ходу сюжету. Перше. Під час другої вагітності Сара дев'ять місяців сидить на кокаїні, дивно поводиться, але ніхто цього не помічає. Як таке взагалі можливо? І як це вона так швидко з цього кокаїну зіскочила?

Момент другий. Коли пара розбагатіла, Віктор почав багато подорожувати, а Сара весь час сиділа вдома, завела багато прислуги, і раптом (увага) зацікавилась дурнуватими індійськими танцями. Коли Віктор повертався, вона практично більше ні про що з ним не говорила. І це Сара? Єврейка-інтелектуалка? Не вірю, - як сказав би Станіславський.

В плані постановки і акторської гри претензій трохи менше. Все, начебто, подається щиро, актори грають добре, якби не дурнуватий фінал, який особисто мені зіпсував все враження. От до чого була ця сцена із зав'язаними очима на краю прірви? Ефект підсилив ще й цей ідіотський твіст, який там ні в тин, ні в ворота.

Тепер епізоди, які сподобались. Щирість, гумор і самоіронія авторів фільму (причому, як в сімейному плані, так і в плані творчості) - я таке завжди ціную. Та й ангелів з головних героїв ніхто не робить — кожен робив помилки, що цілком нормально.

До речі, у рідній Франції картина не викликала особливого ажіотажу, і касові збори у неї досить скромні, хоча дві номінації на “Сезар” (французька національна кінопремія) стрічка, все-таки, отримала.

У мене враження від перегляду дуже суперечливі. З одного боку, тема стосунків мені завжди цікава, і в даному фільмі вона розіграна доволі непогано, якби, повторюсь, не фінал. Там відверто перемудрували. Комедійні моменти — чудові, романтичні — як мінімум непогані, зустрічі з психологом — хороші (остання зустріч в лікарні — взагалі блиск), а от драматична складова підкачала. Як і розв'язка, про яку вже говорив.

Але це суто мої враження, цілком можливо, що ваша думка буде іншою, і кіно вам сподобається. Думаю, найбільше це стосується жіночої аудиторії — фінал-то робився явно не для чоловіків.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4
Акторська гра 4
Режисерська робота 4-
Сценарій 4-
Резюме хороший фільм з слабким фіналом
Чи варто дивитися вирішуйте самі

Трейлер

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes Цей фільм на сайті Гуртом

Читайте також:

“Слова” "Геній" “Кінець туру” “Великі очі”

10.09.2018 | 138 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2018