Трагікомедія “Леді Птаха” (Lady Bird)

Про фільм
Рік: 2017.
Країна: США.
Час: 86 хв.

Режисер: Грета Гервіг.
В головних ролях: Сірша Ронан, Кетрін Ньютон, Лорі Меткалф, Трейсі Леттс, Тімоті Шаламе, Одейя Раш, Лукас Хеджес, та ін.

Бюджет: N/A.

Рейтинг на IMDB: 8,1.
Мій рейтинг: 7,4.

Синопсис

Крістін Макферсон (Сірша Ронан) живе зі своєю сім'єю (батьками і старшим братом) в Сакраменто (штат Каліфорнія). Крістін навчається в християнській школі, але хоче вирватися з бідності, вступити до коледжу і чогось досягти в житті. Разом зі своєю подругою вона записалась на курси акторської майстерності в театрі, називає себе вигаданим ім'ям "Lady Bird" (“Леді Птаха”), і наполягає на тому, щоб всі навколо також його використовували.

Наша “Леді Птаха” не може дочекатися свого зіркового часу, щоб покинути задрипане Сакраменто, і податися на навчання десь в Нью-Йорк, чи хоча б в Берклі.

Вона мріє вступити до престижного коледжу (університету), зробити кар'єру, щоб в майбутньому пристойно заробляти собі на життя. Словом, типові такі мрії простої провінціалки, яка думає, що вона особлива, не така, як всі.

Мама нашої гордої “Леді Птахи” Меріон Макферсон (Лорі Меткалф) вважає за краще залишити дочку неподалік від дому, десь в Каліфорнії. Справа в тому, що вона дуже любить Крістін, просто характер у неї непростий, тому у цих двох часто виникають суперечки і непорозуміння.

Особливо в фінансовому плані: в сім'ї банально не вистачає грошей на навчання “Леді Птахи”. Оцінки Крістін в школі не дуже високі, тому розраховувати на стипендію їй не доводиться. Мама працює одразу на трьох роботах, а її чоловік (Трейсі Леттс) взагалі безробітний, хоч і обіцяє доньці допомогти з грошима. А без грошей, як відомо, хорошої освіти в США не здобудеш. Будь ти хоч “Леді Птахою”, хоч ким завгодно.

Рецензія

“Леді Птаха” - режисерський дебют Грети Гервіг, яка спеціалізується на артхаусних фільмах з низькими бюджетами. До цього її найбільшим успіхом була картина “Френсіс Ха”, яка отримала схвальні відгуки критиків, а сама Грета Гервіг (виконавиця головної ролі) — номінацію на Золотий глобус.

Сценарій до “Lady Bird” Грета Гервіг традиційно писала самостійно. І знову з власного життєвого досвіду. Грета, до речі, сама родом із Сакраменто, звідти переїхала в Нью-Йорк, де самостійно прокладала собі дорогу в життя. Тепер їй 34 роки, а її новий фільм вважається одним із фаворитів на цьогорічній премії “Оскар”.

Що можна сказати про “Lady Bird”? Так, стрічка вийшла неймовірно енергійною, життєвою і дуже щирою. Майже те саме було в “Френсіс Ха”. Тільки там головна героїня була трохи старшою, а тут — суто підліткові проблеми. Непорозуміння з батьками, з найкращою подругою, фінансові труднощі, бажання бути кращою версією себе, перша любов, перший секс і так далі.

Все це ми вже бачили і чули мільйон разів. В кого в житті не було подібних “проблем”? Та в усіх були схожі проблеми. Я довго думав над тим, що ж в цьому фільмі такого особливого, раз він прикував стільки уваги до себе, а потім зрозумів, що немає в ньому нічого супер-оригінального, або чогось надзвичайного. Просто життя як воно є. Такого шквалу емоцій як, скажімо, “Бердмен” Іньярріту, цей фільм у мене не викликав і близько. Сподобався, так, але не більше того.

Заради справедливості скажу, що в картині є два дійсно хороших епізоди (насправді, їх там значно більше, але я хотів би зупинитись саме на цих двох).

Епізод перший — прощання мами з “Леді Птахою”. Всю дорогу вони практично не розмовляють, оскільки перед тим посварились. Але це не головна причина. Головна полягає в тому, що мама не хоче відпускати свою доньку, яку дуже сильно любить. Момент, коли Меріон повертається дорогою назад в сльозах, де її втішає чоловік, вийшов справді хорошим - емоційним і переконливим. Зрештою, стосунки матері і доньки відіграють особливе значення в даній стрічці.

Другий епізод — телефонний дзвінок “Леді Птахи” до батьків наприкінці фільму. Це чудовий монолог Сірши Ронан, коли її героїня зрозуміла, чому її серцю тепер так милий Сакраменто.

Сірша, до речі, дуже хороша актриса. З роллю “Леді Птахи” справилася відмінно. Емоційна дівчина-бунтарка, з незламною вірою у себе і свої сили. За силою характеру чимось навіть нагадала мені Дженніфер Лоуренс. Така ж вольова і харизматична.

Мабуть, Сірша і є головною окрасою цього простенького фільму. “Золотий глобус” вона вже виграла, а от що стосується “Оскара” за найкращу жіночу роль, то там у неї буде дуже сильний конкурент в обличчі Френсіс Макдорманд (рецензію на “Three Billboard...” скоро опублікую), яка видала прекрасну і дуже глибоку роль в картині Мартіна Макдона.

Що в сухому підсумку? Якщо відкинути емоції, то нічого особливого. За винятком хіба акторських робіт Сірши Ронан і Лорі Меткалф. Типові “проблеми” підлітків, все як завжди. Словом, хороше кіно. Життєве і щире, але нічого геніального я в ньому не побачив.

В кінематографі на цю тему зняли немало пристойних фільмів — починаючи від нещодавнього “The Edge of Seventeen”, закінчуючи чудовим “Переваги скромників”. Останній я б навіть радив переглянути.

Тим не менше, приємно, що такий скромний фільм, знятий практично за копійки, зміг пробитися до масового глядача. Так що Грета Гервіг в будь-якому випадку молодець, не залежно від того, виграє її фільм “Оскар” цього року, чи ні. Ім'я у великому кіно вона вже собі зробила.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4
Акторська гра 4+
Режисерська робота 4
Сценарій 4
Резюме хороший фільм
Чи варто дивитися цілком можна

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes

Дивіться також:

“Світське життя” "Обдарована" "Вітряна ріка"

08.01.2018 | 527 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2018