Кримінальна драма “На драйві” (Baby Driver)

Про фільм
Рік: 2017.
Країна: США.
Час: 112 хв.

Режисер: Едгар Райт.
В головних ролях: Енсел Елгорт, Кевін Спейсі, Лілі Джеймс, Ейса Гонсалес, Джон Хемм, Джеймі Фокс, Джон Бернтал та ін.

Бюджет: $34 000 000.
Світові збори: $220 680 180.

Рейтинг на IMDB: 8,0.
Мій рейтинг: 6,0

Синопсис

Бейбі (Енсел Елгорт) — віртуозний водій. В дитинстві він пережив страшну автомобільну аварію, в результаті якої його батьки загинули, а хлопчина, окрім душевної травми, нажив ще й шум у вухах, який він приховує, постійно слухаючи музику в навушниках.

Щоб заробити собі на кусок хліба, хлопець підробляв крадіжками автівок. Але якось пацан вкрав Мерседес одного дуже крутого кримінального авторитета Дока (Кевін Спейсі). Той, розгледівши в хлопчакові талант спритно водити машину, вирішив взяти його під своє крило. Але для початку, той має відпрацювати те, що вкрав.

Малюк (в фільмі його всі так і називають) повинен доставити грабіжників, яких підбирає Док, до місця злочину, а потім, втікаючи від поліції, гнати так, що їх усіх не спіймали. З цим завданням Малюк впорується блискуче!

Після пограбування Малюк традиційно заходить в місцеву кафешку, де колись працювала його мама. Там він зустрічає дівчину-офіціантку Дебору (Лілі Джеймс), і між ними виникає певна симпатія.

Зрозуміло, що в своєму кримінальному середовищі Малюк не матиме майбутнього, тому він хоче вийти з гри. Док обіцяє, що хлопець має взяти участь в ще одному пограбуванні, щоб відробити свій “борг”, після чого той може бути вільним. Та чи дотримається Док свого слова? За весь цей час Малюк став для нього своєрідним талісманом, і відпускати його Док наврядчи захоче.

Рецензія

Дебютна стрічка британця Едгара Райта, режисера трилогії Корнетто (“Shaun of the Dead”, “Hot Fuzz”, “The World's End”), і картини “Scott Pilgrim vs. The World”, поставлена в Голлівуді.

Треба сказати, що Райт - особливий режисер. Те, що цей англієць може робити із зображенням і звуком, це справді щось дивовижне. “Scott Pilgrim” — яскраве тому підтвердження.

В його новій картині “Baby Driver” також багато фірмових штучок. Головний герой, якого так і звати — Baby, постійно слухає музику в навушниках. Розмови він записує на диктофон, які потім вдома міксує в треки. Загалом, “фішечок” Райта в фільмі чимало, і з ними якраз все гаразд, чого, на жаль, не скажеш про сценарій.

Історію злочинця, який хоче “вийти з гри”, взяти із собою дівчину і втекти подалі, було розказано в кінематографі вже тисячі разів. Якщо відкинути в сторону всі ці музичні викрутаси, то можна сказати, що Райт нічого нового в жанр кримінальної драми не приніс.

Більше того, починаючи десь з другої половини фільму, сюжет почав скочуватись у відвертий ідіотизм, який, на мій погляд, був розрахований виключно на шкільну аудиторію. Хоча, зауважу, починалось все доволі симпатично, але чим далі я дивився цей Baby Driver, тим все більше розчаровувався. Ну а під кінець така вже дурня там відбувалась, що я навіть пожалів, що купився на високі рейтинги фільму і кандидатуру режисера.

В плані постановки є парочка непоганих автомобільних погонь, декілька вдалих ракурсів камери з висоти пташиного польоту, ну і класний саундтрек.

Скажу ще два слова про акторські роботи.

Енсел Елгорт в ролі Малюка якось взагалі не сподобався. Ну так — мужньо хмурив бровки, намагався видати якусь емоцію, але це у нього дуже слабо виходило. І якщо під музичку він рухається доволі непогано, то харизми хлопцеві явно бракує. Хоча, якщо розцінювати Елгорта як варіант для школярок, чи екзальтованих дамочок, то тут жодних питань.

До речі, сам Едгар Райт хотів, щоб в фільмі Енсел виглядав якнайсуворіше. Тому режисер час від часу діставав телефон і показував йому фізіономію Малкольма МакДауелла із «Механічного апельсина» Стенлі Кубрика. Хоча особисто я не знаю нікого, хто може виглядати суворіше за МакДауелла, який в фільмі забиває до смерті нещасну жіночку фарфоровим членом.

З другорядними акторами все значно цікавіше. Джеймі Фокс, Кевін Спейсі, Джон Бернтал і чудовий Джон Хамм забезпечують хороший рівень акторської гри, і спостерігати за ними одне задоволення. На їхньому фоні Елгорт виглядає наче молокосос, якого нещодавно відлучили від цицьки.

Що цікаво, Кевін Спейсі знову постав перед нами в образі боса (пригадуємо “Нестерпні боси”), але наприкінці фільму в його вуста вклали такі ідіотські репліки, що на Спейсі було просто смішно дивитися.

Що маємо в підсумку? Милий ідіотизм для школярок, який навіть близько не заслуговує таких високих оцінок на IMDB. В плані постановки і акторської гри — доволі непогано, але сценарій перекреслює абсолютно все. Починаючи десь з другої половини, фільм треба було виключати, тому що пішов суцільний ідіотизм, який дивитися було абсолютно неможливо. Все-таки, кримінальні драми — явно не жанр Райта. От всілякі комікси на зразок “Скотта Пілігрима” йому тільки й знімати.

Тому якщо ви — емоційна школярка, то можете навіть глянути даний фільмець (раптом сподобається), а от мені цього "Бебі Драйвера" треба було виключати після 1 год. 10 хв. Ех, як би то наперед знати..

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4
Акторська гра 4-
Режисерська робота 3
Сценарій 2
Резюме милий ідіотизм для школярок
Чи варто дивитися вирішуйте самі

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes

Дивіться також:

“Круті чуваки” "Застрель їх" "Дедпул" "Вартові галактики" "Перестрілка"

25.09.2017 | 178 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-15)
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2017