Пригодницький детектив “Ілюзія обману 2” (Now You See Me 2)

Рік: 2016.
Країна: США, Китай, Великобританія, Канада.
Час: 129 хв.

Режисер: Джон М. Чу.
В головних ролях: Джессі Айзенберг, Марк Руффало, Вуді Харрельсон, Дейв Франко, Деніел Редкліфф, Ліззі Каплан, Джей Чоу, Санаа Летен, Майкл Кейн, Морган Фрімен та ін.

Бюджет: $90 000 000.
Світові збори: $320 903 506.

Рейтинг на IMDB: 6,7.
Мій рейтинг: 6,4.

Ми віримо у те, що бачимо. Та чи правда це? Все залежить від вашої точки зору.
Головна мулька фільму.

"Око" стежить за тобою.
Всевидяче масонське “Око” з фільму

Ей, братовскі, як справовскі?
Браток Вуді Харрельсона

Хотів би я з глибини душі дістати каяття, але його немає.
Сер Майкл Кейн

Єдине, в що я вірю - це в око за око.
Заповідь персонажа Моргана Фрімена.

Тримай завжди щось у рукаві.
Не зовсім точна, але приблизна фраза з фільму.

Татусю!
З фільму “Остін Пауерс”.

Синопсис

Четверо Вершників — картковий фокусник Деніел Атлас (Джессі Айзенберг), гіпнотизер і психолог Меррітт Маккіні (Вуді Харрельсон), більше кишеньковий злодій, ніж фокусник Джек Уайлдер (Дейв Франко) і лиходійка Лілу (Ліззі Каплан) під керівництвом агента ФБР Ділана Родса (Марк Руффало) продовжують займатися авантюрами, радуючи публіку різноманітними трюками і ефектними шоу під відкритим небом Лас-Вегаса, Нью-Йорка і т.д.

В попередньому фільмі, нагадаю, наша чудова четвірка за допомогою Артура Тресслера (Майкл Кейн) запроторила за грати загадкового Тадея Бредлі (Морган Фріман).

Той, ясний пень, не на жарт розлютився у серці своєму і поклявся помститися нашій армії Вершників Апокаліпсису всіма карами єгипетськими.

Отримавши чергове завдання від ”Ока”, Вершники намагаються викрити компанію, що займається випуском сучасних гаджетів. Але їх зненацька накриває поліція, і Вершникам доводиться втікати.

Спустившись в кролячу нору по якійсь трубі, фокусники раптово телепортуються із США в Макао (Китай). Там вони зустрічаються з бізнесменом Уолтером Мобреєм (Деніел Редкліфф), який пояснює, що саме він навів поліцію на їхній слід.

Але Уолтер гарантує безпеку, якщо четвірка пристане на його умови, і непомітно викраде один інноваційний чіп.

Рецензія

Перша частина “Ілюзії обману” нічого особливого собою не представляла. Просто розважальне шоу на один вечір, не більше. Але фільм вийшов легкий, стильний й інтригуючий. Ну і, звичайно, тема фокусів і фокусників надзвичайно приваблива і цікава сама по собі. Тому зовсім не дивно, що картина полюбилася глядачеві і цілком заслужено отримала продовження.

Плюс, закони жанру в Голлівуді такі: якщо стрічка збирає в прокаті хорошу суму грошей (75 млн. бюджету і 352 млн. зборів в прокаті), то її неодмінно будуть доїти до тих пір, поки касові збори з лихвою покриватимуть витрати. Тобто, має значення суто комерційна складова.

Цього разу в режисерське крісло посадили американського китайця (хоча вони там всі американці) Джона М. Чу замість француза Луї Леттер'є. Акторський склад залишився фактично незмінним. Тільки замість Айли Фішер (вона завагітніла) взяли нову актрису Ліззі Каплан. Ну і ще в якості нового героя ввели Деніела Редкліффа. Вибір на користь Джона М. Чу, м'яко кажучи, був трохи дивний, оскільки Чу може похвалитися лише тим, що знімав фільми про Джастіна Бібера.

Що ж в результаті вийшло у Джона М. Чу? До першої частини кіно не дотягує, але в цілому - доволі непогано. Забавно, динамічно, з декількома непоганими знахідками і непоганим гумором.

Головний апофеоз шоу, як завжди, приберегли до фіналу. Про нього розповідати не буду, щоб вберегтися від спойлерів, але скажу, що особисто мене фінал не розчарував.

В сіквелі режисерові вже не треба було пояснювати, хто такі ці четверо Вершників, і чим вони займаються (а займаються вони, замічу, звичайним шахрайством, а не робінгудством), тому сконцентрувався Джон Чу в основному на динаміці і пригодах. Тим не менше, якісь нові елементи і нових персонажів треба було вводити в будь-якому випадку. Інакше вийшло б повторення вже пройденого.

Що у нас з'явилося цікавенького? В плані героїв — дивакуватий брат Вуді Харрельсона, з яким у нього не заладилось ще з дитинства. Дуже веселий і кумедний персонаж вийшов. Це, на мій погляд, найбільший плюс картини.

Деніел Редкліфф, мабуть, дещо зайвий і побічний продукт даного фільму. Але чисто сюжетно придумувати щось треба було, тому запишемо це в провину сценаристам. Хоча Редкліфф свою роль зіграв доволі непогано.

Нова актриса Ліззі Каплан, яка замінила Айлу Фішер, по-моєму, теж явний плюс. В плані акторської гри вона зіграла точно краще, оскільки Фішер в попередньому фільмі виконувала функцію декоративної мебелі. Тобто просто красива актриса і все. А от в Каплан персонаж вийшов цікавіший — жвавіший і емоційніший.

Щодо нових трюків, то є тут декілька непоганих знахідок. Епізод з картою хоч і сміховинний і якийсь безглуздий, але спостерігати за ним було доволі цікаво. А от фрагмент з краплями дощу, які зупиняв і перенаправляв в протилежному напрямку Деніел Атлас, явно не сподобався. Дурня якась, щоб відвернути увагу, та й по всьому.

Акторський склад, як вже було сказано, залишився практично незмінним. Герой Джессі Айзенберга тут дещо провис. Не вистачало тієї яскравості, яка була раніше, його постійних перепалок з Вуді Харрельсоном, та й сам герой відійшов трохи на задній план. Тут важко сказати, чия це провина — сценаристів, чи в більшій мірі самого Айзенберга, але персонаж трохи здувся, як не крути.

Вуді Харрельсон завжди і скрізь чудовий. Маккіні хоч і було мало в кадрі, зате з'явився його брателло. І Харрельсон зіграв його просто блискуче!

Дейв Франко, як і раніше, виконував фактично допоміжну роль, ніякого прогресу з цим героєм я не помітив. Хоча ні, наприкінці йому дістався бонус у вигляді поцілунка. Так що брешу - явний прогрес.

Морган Фрімен, здається, ідеально підходить для ролі Тадеушка Бредлі, викривача наших фокусників і агента таємничого “Ока”, з яким тут пов'язано багато загадок.

У Майкла Кейна роль знову дуже епізодична, але в останньому епізоді, коли він говорить персонажу Редкліффа, що я навіть не знаю, чи ти мій син, сер Майкл був однозначно на висоті.

Марк Руффало тримався на рівні попереднього фільму, якихось нових фарб він не продемонстрував. Воно може й добре, а то ми чудово знаємо, на кого Марк може перетворитися і в які кольори розфарбуватись, коли добряче розсердиться.

Що в сухому підсумку? Як на мене — непогано. Щось сподобалось (брат Харрельсона, нова героїня), щось не дуже (певна надуманість сюжету і трюків), але дивитись можна. До рівня першої “Ілюзії обману” явно не дотягує, але й фігнею цей фільм я б не назвав. Якихось завищених очікувань у мене не було, тому не розчарований. Звичайно, можна було б і краще, але й на цьому спасибі.

Чи варто його дивитися? Цілком можна. Кіно з категорії подивитись і забути, але з пивком на один вечір — запросто.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 4-
Акторська гра 4
Режисерська робота 4-
Сценарій 3
Резюме слабше, ніж перший фільм, але не фігня
Чи варто дивитися з пивом можна

Лінки по темі:

Офіційний сайт серіалу
Цей серіал на сайті IMDB
Цей серіал на сайті Rotten Tomatoes

Дивіться також:

“Круті чуваки”
"Вартові галактики"
"На гребені хвилі"

30.08.2016 | 1360 | (0)