Синопсис
Після того, як Уілсон Фіск (Вінсент Д’Онофріо) був відправлений у в'язницю, а російська мафія ліквідована, у Метта Мердока (Чарлі Кокс) проблем менше не стало. Злочинність, вбивства, наркотики — на вулицях Нью-Йорка і далі неспокійно.
Китайська мафія в особі Мадам Гао (Вей Чінг Хо), яка лихорадила “Пекельну Кухню”, нікуди не зникла. Багато угруповань - японська якудза на чолі із загадковим лідером, ірландці — всі вони намагаються взяти місто під свій контроль.
Крім того, на противагу нашому героєві в масці, з'явився новий супротивник, який називає себе Карателем (Джон Бернтал). А у нього зовсім інші методи боротьби із злочинністю, аніж в Шибайголови.
Рецензія
Після приголомшливого успіху першого сезону “Daredevil”, який отримав високі рейтинги і дуже хорошу критику, всі з нетерпінням чекали на продовження.
Успіх першого “Daredevil” був пов'язаний з тим, що творці картини зробили із серіалу потужну кримінальну драму, практично повністю викорінивши звідти комікс. В результаті серіал вийшов справді класним: атмосферним, реалістичним і вражаючим. Такого ж ефекту свого часу вдалося досягти Крістоферу Нолану з його трилогією “Бетмена”. Я про це вже детально описував в рецензії, тому повторюватись особливо не буду.
Тому давайте відразу перейдемо до другого сезону. Marvel і Netflix вирішили ще більше заглибитися в атмосферу жорстокості і насильства «Пекельної кухні», ввівши таких персонажів як Каратель, Електра, а також таємничу організацію під назвою «Рука».
Відповідно, цього разу в серіалі вийшло дві основних сюжетних лінії. Перша - це непрості стосунки Карателя і головного героя в масці.
Френк Касл (він же Каратель) - солдат і ветеран Іракської та Афганської воєн. Він повернувся додому до своєї сім'ї. Але в результаті розбірок бандитських угруповань, втратив дружину і дітей, після чого поклявся собі вбивати будь-якого злочинця, не жаліючи і не прощаючи ні кого.
В цьому, власне, і полягає головна відмінність між Шибайголовою і Карателем. Якщо наш Месник вважає, що навіть найгірший злочинець має право на каяття і справедливий суд, то Каратель чинить жорстокий самосуд на місці, нещадно вбиваючи своїх ворогів.
Друга сюжетна лінія побудована на не менш складних відносинах Метта Мердока з його колишнім коханням - Електрою Начіос (Елоді Юнг). Познайомившись ще в студентські роки, між ними відразу ж зародилася якась “хімія”, яку доволі важко пояснити.
На любов воно не дуже схоже. Це, швидше за все, певна схожість, взаємна симпатія, цікавість, якщо можна так сказати. В будь-якому випадку, вони не байдужі один одному і та невидима ниточка, що їх з'єднує, здається, ніколи не розірветься.
Атмосферність «Пекельної кухні» в другому сезоні нікуди не зникла, навпаки стала ще більш похмурою і жорстокою, ніж в першому.
В плані постановки бойових сцен, то тут вийшло на порядок крутіше, ніж в першому “Daredevil”. Вражаюча бійка з байкерами, сутички Шибайголови з Карателем, з ніндзя, м'ясорубка Карателя в коридорі з ув'язненими, бійки за участі Електри і т.д. — все це, звичайно, дуже круто виглядає. Практично в кожній серії нас тішать якоюсь класною бійкою. І поставлені вони — просто майстерно.
До сюжету виникають певні питання. По-перше, лінія з Карателем десь посередині трохи провисла, хоча далі творці картини розрулили її в правильному напрямку. По-друге, не дуже зрозуміла мотивація Стіка. Особливо в плані Електри. Розповідати не буду, самі все побачите. По-третє, трохи перемудрили з цією “Рукою” і “Чорним Небом”. Якось не дуже воно все в'язалось. Хоча, може там далі проясниться, що воно і до чого. Ну і по-четверте, не сподобався епізод з Мадам Гао. Ось тут явно дали маху.
Але все це, звичайно, не настільки важливо. Сюжет динамічний, інтригуючий, цікавий, діалоги прописані дуже здорово (чого тільки варта розмова Карателя і Шибайголови на даху), актори живуть на екрані своїм життям і ще більше розкриваються глядачеві.
Чарлі Кокс і далі високо тримає планку свого персонажа. Ми дізнаємось багато нового про молоді роки Метта Мердока, його знайомство і стосунки з Електрою. Головний герой знову веде подвійне життя: вдень — адвокат, вночі — Месник в масці. Хоча юридична робота все більше і більше страждає, оскільки в життя Метта Мердока втручається Електра, тому доводиться вести війну на декілька фронтів. А це майже не залишає часу на роботу і на друзів, яким тепер самотужки доводиться працювати, не покладаючись на свого колегу.
Крім того, Метт розуміє, що його діяльність в якості Месника ставить під загрозу тих, кого від любить і вважає своїми друзями, тому місця для нормального життя і для стосунків не може бути, як би йому цього не хотілося.
Карен Пейдж відкрила у собі новий талант. Виявляється, в неї є чудові здібності журналіста, що вона чудово продемонструвала в історії з розслідуванням минулого Карателя, з яким лише Карен змогла знайти спільну мову.
Свої найкращі риси — завзятість, наполеглвість, рішучість — вона примножила, от тільки б це не зіграло з нею злий жарт. З приводу Карен Пейдж ще треба сказати, що її минуле нам поки так і не розкрили.
Фоггі Нельсон, давній друг і колега по роботі Метта Мердок, з яким вони і заснували юридичну фірму “Nelson and Murdock”, став набагато самостійнішим і усвідомив, що може бути не гіршим адвокатом, ніж Метт.
Тим паче, Мердок конкретно відійшов від справ, в такий спосіб давши себе проявити Фоггі, з яким у нього стосунки стають все складнішими.
Ну і, звичайно, найбільше потішили нові персонажі — Каратель і Електра.
Джон Бернтал відмінно зіграв Френка Касла. Його Каратель — це брутальна і жорстока машина для вбивств, яка не знає жалю до своїх ворогів. Акторською грою Бернтала можна тільки захоплюватися і насолоджуватися. Незважаючи на всю жорстокість цього антигероя, він, безумовно, заслуговує співчуття.
Елоді Юнг — чудовий вибір на роль Електри. Досить складний і багатогранний образ, прекрасно втілений на екрані. Витончена, високомірна, сексуальна, егоїстична, хитра і дуже здібна. Шикарний персонаж. Дуже сподобались її ігри з Меттом. Тільки Електрі вдавалось водити Мердока за ніс, і робити все так, як вона цього хотіла.
Ще нас потішили епізодами з її дитинства і бойовою хореографією — теж хороший момент в фільмі.
Не обійшлось і без участі Уілсона Фіска в розкішному виконанні Вінсента Д'Онофріо, якого після першого сезону запроторили до в'язниці. З ним буквально тут декілька епізодів. Зате яких! Кожна поява Фіска в кадрі — це фактично шедевр. Чого тільки варті його зустрічі з Карателем і Мердоком. Неймовірно потужний за харизмою персонаж.
В цілому, другий сезон вийшов навіть крутіший, ніж перший. Більше динаміки, більше екшену, більше класних персонажів (особливо потішили Каратель і Електра). Глядача вже не треба було знайомити з історією, тому творці серіалу сконцентрувались в основному на динаміці і характерах персонажів. І вийшло круто. Навіть дуже круто. Серіал поставили на правильні рейси, і тепер він набрав такого розмаху, що в третьому сезоні можуть і шедевр видати.
Фотогалерея
***
Оцінки за п'ятибальною шкалою |
Видовищність |
5+ |
Акторська гра |
5 |
Режисерська робота |
5 |
Сценарій |
5 |
Резюме |
круто розкачались |
Чи варто дивитися |
так |
Лінки по темі:
Офіційний сайт
Цей серіал на сайті IMDB
Цей серіал на сайті Rotten Tomatoes
Дивіться також:
“Шибайголова”
"Джессіка Джонс"
"Вартові галактики"
"Дедпул"