Сатирична трагікомедія “Велика краса” (La grande bellezza)

Рік: 2013.
Країна: Італія, Франція.
Час: 142 хв.

Режисер: Паоло Соррентіно.
В головних ролях: Тоні Сервілло, Карло Вердоне, Сабріна Феріллі, Карло Буччіроссо, Галатея Ранци, Джованна Віньола та інші.

Бюджет: €9 200 000.
Світові збори: $21 352 400.

Рейтинг на IMDB: 7,7.
Мій рейтинг: 8,5.

Синопсис

Джеп Гамбарделла (Тоні Сервілло) помпезно святкує свій 65-літній ювілей на даху будинку в центрі Рима, де присутні вершки місцевого бомонду.

Коли Джепу виповнилось 26 років, він перебрався в Рим з Неаполя. Тоді, молодий і амбітний, він мріяв підкорити серце Італії. Так сталося, що Джеп, не докладаючи навітьособливих зусиль, продерся до еліти суспільства. Він заслужив повагу і авторитет.

Тепер Джеп власник богемної двоповерхової квартири з видом на Колізей. Ночами він відвідує гучні вечірки серед компанії найвпливовіших і найзаможніших людей.. Вдень Джеп підробляє тим, що отримує від своєї подруги-ліліпутки Дадіни замовлення на всілякі інтерв'ю, які потім публікуються в популярному місцевому журналі.

За своє життя Джеп Гамбарделла написав лише одну-єдину книгу під назвою «Людський апарат», яка одразу стала бестселером. Джерелом натхнення послужило перше кохання — Еліза ДеСантіс.

Якось Джепа навідує літній чоловік на ім'я Альфредо Марті, котрий повідомляє йому, що Еліза ДеСантіс пішла з життя. Сорок років тому вона покинула Джепа, не вказавши на те причини.

Поступово Джеп все більше і більше відчуває внутрішню порожнечу і розчарування. Він задумується над тим, на що потратив все своє життя.

Близький друг Романо (Карло Вердоне) пропонує йому написати нову книгу, але Джеп відмовляється. Йому немає чого сказати. Свого часу Флобер мріяв написати книгу про Ніщо, можливо Джеп зможе це зробити?

Рецензія

«Велика краса» — фільм італійського режисера Паоло Соррентіно, який викликав широкий резонанс після виходу у світ. Стрічка отримала “Золотий глобу”с, премію BAFTA і “Оскар” за найкращий фільм іноземною мовою. Всього 43 перемоги і 43 номінації. Плюс, високі оцінки критиків, на Rotten Tomatoes — 91% позитивних відгуків, а багато передових світових видань включили «Велику красу» в десятку кращих фільмів 2013 року.

Скажу одразу - фільм просто шикарний. Мені дуже сподобався. З візуальної сторони - справжній шедевр. Це одна з його найбільших переваг. Практично кожний кадр, кожний епізод хочеться смакувати і переглядати по декілька разів, а деякі моменти просто заворожують і зачаровують. Хоча фільм триває дві з половиною години, але мені він зовсім не видався затягнутим, як дехто відзначає.

На думку відразу спадає ще одна чудова картина - "Найкраща пропозиція". Теж, до речі, робота італійського режисера Джузеппе Торнаторе. Обидва фільми - надзвичайно красиві.

"Велику красу" часто порівнюють зі знаковою роботою в кіно Федеріко Фелліні "Солодке життя". Вільне цитування, наслідування, переосмислення — як тільки не називали. Так, дійсно, за настроєм все це дуже схоже не тільки на "Солодке життя", але й на “Вісім з половиною”. Щоправда, у Фелліні в “La dolce vita” сатира була поміж рядків, а у Соррентіно - на поверхні.

Візьмемо, наприклад, абсолютно абсурдну і безглузду сцену на початку фільму: оголена жінка, в лобковій зоні якої намальований серп і молот, замотує голову куском матерії, розбігається, і з усієї сили б'ється головою об стіну. Геніально! Браво!

Джеп Гамбарделла, звичайно, знає, в чому весь фокус: це просто поролон. Однак, не це йому цікаво. Його турбує інше: що хотіла цим сказати та, безперечно, талановита і обдарована особа, яка поставила дану сцену? Вона й пояснює: "Я живу екстрасенсорними вібраціями. Я художник, я не маю що пояснювати". Виглядало все це дуже смішно, чесне слово.

Тоні Сервілло зіграв Джепа просто прекрасно. Джеп хотів бути не просто королем бомонду і ходити по всіляких вечірках, він хотів мати владу зіпсувати будь-яке свято. Він цього досягнув. Чи дало це йому якісь преференції? Так, він проводить час в компанії найвпливовіших світу цього, завжди перебуває в центрі уваги, кожна собака в Римі знає, хто такий Джеп Гамбарделла. Однак, це не може йому компенсувати душевну пустоту і розчарування.

Все своє життя Джеп шукав Велику Красу, але так і не знайшов її. Чому? Тому що не там шукав. Шукати її потрібно не на світських вечірках, не посеред сучасного Вавилону, чи поміж людей, пишних на вигляд, але пустих всередині. Вони ніколи не зможуть стати джерелом натхнення і побудити на щось воістину Велике і Прекрасне. Показовим у фільмі є епізод з її святістю сестрою Марією, вона якраз і вказує Джепу, куди потрібно дивитися.

Епатажний, завжди вишуканий, елегантний і красномовний джентльмен, чия присутність прикрашає будь-яке свято чи вечірку. Це з одного боку. А з іншого — розчарований, апатичний і цинічний. Спостерігати за спектаклем Тоні Сервілло одне задоволення. Всі внутрішні конфлікти свого персонажа він передає напівтонами, буквально одним поглядом, одним рухом очей. Зіграно просто чудово!

Дуже сподобалася ліліпутка Дадіна. Попри свою антропометрію, Дадіна — неймовірна жінка. Вона зробила прекрасну кар'єру. Крім того, Дадіна давно примирилася з тим, що вона карлик. Більше того, вона ставиться до себе з долею іронії і з любов'ю до оточуючих. Саме це в ній дуже подобається Джепові.

Хороша роль вийшла у Карло Вердоне, який грає Романо — одного з найкращих друзів Джепа. Романо мріє поставити велику виставу в театрі, але виходить у нього лише щось дуже посереднє. Він не може нічим вразити. Рим розчарував його. Хорошою за емоціями вийшла сцена прощання між ним і Джепом — дуже щиро виглядало.

Часто привертав до себе увагу Лелло Кава (Карло Буччіроссо), який постійно повторював на вечірках свою коронну фразу: ”Я трахну тебе”. Лелло — один з найталановитіших торговців у світі. Він володіє даром переконання. Буквально за півгодини Лелло вмовить вас купити що завгодно.

Запам'ятався епізод за участі Стефанії (Галатея Ранци). Стефанія дуже пишається собою: вона вважає себе великою письменницею, зразковою матір'ю, свій шлюб ставить всім в приклад, а до інших відноситься зі зневагою, в тому числі і до Гамбарделли. Джеп дуже грамотно опустив її з небес на землю і показав, ким вона є насправді. Це було просто шикарно.

Сподобалася також Сабріна Феріллі в ролі Рамони. В свої сорок Рамона має розкішне тіло, працює стриптизеркою, а всі зароблені гроші витрачає на догляд за собою. В фільмі є декілька дуже хороших епізодів між нею і Джепом: ностальгійні розповіді про перше кохання, і прекрасна сцена, у якій не було сексу, але була Любов. Зовсім маленька її частинка.

В картині багато різноманітних персонажів: представників інтелігенції, духовенства, художників, письменників, лікарів, творчих особистостей, серед яких трапляються й діти. Всі герої досить неоднозначні, трохи суперечливі, але по-своєму цікаві і чимось запам'ятовуються.

Кожний в цьому фільмі побачить щось своє: хтось Велику Красу, хтось Велику Порожнечу хтось зверне увагу на психологію персонажів, або зможе насолодитися візуальною складовою картини, а хтось помітить значно глибші речі. Думаю, що в будь-якому випадку даний фільм нікого не залишить байдужим.

Резюмую. Вишукане і витончене кіно. Майстерно зняте і поставлене: кожний кадр фільму надзвичайно красивий, розкішні декорації і костюми, відмінна робота оператора, прекрасно підібрана музика, чудова роль Тоні Сервілло і дуже хороший сценарій. Практично шедевр.

Фотогалерея

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 5+
Акторська гра 5
Режисерська робота 5+
Сценарій 5
Резюме шикарно
Чи варто дивитися так

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes

14.09.2014 | 2806 | (0)