Синопсис
Копенгаген, 1926 рік. Щаслива подружня пара Ейнар (Едді Редмейн) і Герда Вегенер (Алісія Вікандер) розділяють пристрасть до мистецтва. У той час як Ейнар з його пейзажним живописом має великий успіх, Герда все ще перебуває в пошуках свого стилю і чекає на творчий злет.
Одного разу Герда просить свого чоловіка побути в якості моделі, щоб намалювати портрет. Ейнар одягається в жіноче вбрання, і це побуджує в ньому пристрасний вогонь. Йому починає це подобатися. Ейнар дає собі нове ім'я "Лілі".
Ейнар, перебуваючи в образі Лілі, відчуває себе значно комфортніше. Більше того, він вважає, що як особистість може повністю розвиватися тільки як жінка.
Для кар'єри Герди вся ця ситуація допомагає здійснити великий прорив з портретами Лілі, які викликали резонанс у світі мистецтва. В той же час, це викликає у неї занепокоєння, адже Герда може повністю втратити свого чоловіка.
Тому вона знаходить друга дитинства Ейнара - Ганса (Маттіас Шонартс), а також звертається за допомогою до різних лікарів, щоб якось вилікувати “хворобу” свого чоловіка.
Рецензія
Лауреат премії “Оскар” Том Хупер (“Промова короля”, “Знедолені”) присвячує свій новий фільм “Дівчина з Данії” темі транссексуалів і розповідає трагічну історію художника Ейнара Вегенера, який бажає “переродитися” в тілі жінки. «Дівчина з Данії» поставлена за однойменним романом-бестселером Девіда Ебершоффа, в якому розповідається про те, як Вегенер став одним із перших пацієнтів, що зважилися на хірургічну корекцію статі.
До речі, “Дівчину з Данії” міг поставити Томас Альфредсон ("Tinker Tailor Soldier Spy") і Лассе Халльстрем ("Шоколад", "Риба моєї мрії"), але врешті-решт режисерське крісло зайняв Том Хупер.
Едді Редмейн, який виграв премію Американської кіноакадемії за найкращу чоловічу роль у минулому році (за роль Стівена Хокінга в “Теорії всього”), знову демонструє повне перевтілення і максимальне “вживання” в образ. На цей раз в образ жінки. Говорять, що Редмейн майже два роки готувався до ролі Ейнара (Лілі), вивчаючи жіночу поведінку, манеру розмовляти, ходити, одягатися і т.д.
Результат вийшов справді вражаючим. Смуток, сором'язливість, витончені рухи, крихкість, вразливість — все це виглядає дуже переконливо. Два персонажі - Ейнар і Лілі вийшли абсолютно різними. Редмейн вкотре доводить, що його “Оскар” аж ніяк не був випадковістю.
Також тільки хороших слів заслуговує Алісія Вікандер, яка зіграла жінку Ейнара - Герду. Вікандер з кожною своєю роллю помітно прогресує. Якщо в “Сьомому сині” вона виглядала наче перелякана сіра мишка з випуклими оченятами, то тут - справжня Актриса. Зіграно на тверду п'ятірку - мої компліменти.
Зрештою, Вікандер і в перехваленій “Екс-Махіні” виглядала дуже пристойно, де була чи не головною окрасою стрічки, хоча сам сюжет фільму був наскрізь дірявий. Але це мало хто помітив.
Шкода тільки, що в даному випадку автори фільму приділили значно менше уваги історії Герди Вегенер. У стрічці взагалі не показані її роботи в жанрі жіночої еротики, що принесли художниці славу і визнання.
Як відомо, у Франції Герда Вегенер досягла помтіного успіху, її картини виставлялися на знаменитих виставках, вона працювала на популярні і відомі журнали, такі як «Vogue», «Fantasio», «Rire», «La Baionnette» та ін.. Також Герда стала знаменитою і в своїй рідній Данії, де теж виставляла свої творіння. Не випадково стрічка називається "Дівчина з Данії", що однозначно вказує на Герду.
І не дарма. Адже незважаючи на делікатну і "слизьку" тему, підняту в стрічці, "The Danish Girl" - це, насамперед, історія любові і самопожертви Герди, яка безстрашно і безнадійно любила свого чоловіка до самого кінця, навіть коли той перестав бути її чоловіком в усіх сенсах цього слова.
З другорядних ролей можна виділити Маттіаса Шонартса (“Лофт”), Ембер Херд (“Альфа Дог”, “Zombieland”), Себастьяна Коха (“Життя інших”, “Міст шпигунів”) і Бена Уішоу ("Хмарний атлас"). Всі актори зіграли переконливо.
Тонкі питання трансгендерів в тридцятих роках, в яких такі явища були ще значною мірою невідомі, дуже поверхнево розглядаються у фільмі. Показана тільки реакція лікарів, які класифікують це як психічне порушенння Ейнара (Лілі), і намагаються лікувати його (її) електричним струмом.
З погляду драматургії “Дівчина з Данії” дотримується сюжетної лінії більшості основних фільмів. Історія не створює будь-яких несподіваних поворотів і в основному доволі передбачувана.
Том Хупер не намагався чимось шокувати глядача, щоб штучно пробити на емоції. В фільмі є лише поодинокі епізоди, які, на мій погляд, були дещо зайвими, але це вже нюанси.
Візуально фільм знятий дуже красиво. Загальний антураж епохи переданий просто здорово. Живописні композиції вкрай обережні і точні — наче справжні картини.
В результаті вийшло хороше кіно, але явно не для всіх. Емоційна розповідь, відмінна гра Редмейна і Вікандер, чудові костюми і декорації. Якщо ви адекватно відноситесь до сексуальності у різних її проявах, то фільм навіть можна подивитися. Тому що окрім основної тематики, про яку всі тільки й говорять, картина має багато інших художніх переваг, які, безумовно, варті уваги. Зрештою, чотири номінації на “Оскар” тут явно не даремні.
P.S. Лілі Ельбе, яку на екрані втілив Едді Редмейн.
P.P.S. Надзвичайно цікава і пізнавальна історія Ейнара Вегенера з ілюстраціями і картинами (частина І, частина ІІ).
***
Оцінки за п'ятибальною шкалою |
Видовищність |
4+ |
Акторська гра |
5 |
Режисерська робота |
4 |
Сценарій |
4 |
Резюме |
хороше кіно, але явно не для всіх |
Чи варто дивитися |
вирішуйте самі |
Лінки по темі:
Офіційний сайт фільму
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes
Роботи Герди Вегенер
Еротичні роботи Герди Вегенер
Моя замітка про Алісію Вікандер
Дивіться також:
"Великі очі"
“Трамбо”
"Стів Джобс"
"Легенда"