Науково-фантастична драма «Гравітація» (Gravity)

Про фільм
Рік: 2013.
Країна: США.
Час: 90 хв.

Режисер: Альфонсо Куарон.
В головних ролях: Сандра Буллок, Джордж Клуні.

Бюджет: $100 млн.
Світові збори: $716 млн.

Рейтинг на IMDB: 8,0.
Мій рейтинг: 9,0.

Тільки не відпускай.
Доктор Раян Стоун

Все зводиться до дуже простого вибору: займайся життям або займайся смертю.
Цитата з фільму "Втеча з Шоушенка"

Синопсис

600 км. над Землею. Температура коливається між +258 і -148 градусів по Фаренгейту (+126 і -100 градусів за Цельсієм). Звукопровідники відсутні. Атмосферний тиск відсутній. Кисень відсутній. Життя у Космосі неможливе.

Доктор Раян Стоун (Сандра Буллок) - вчений-новачок, відбуває свою першу місію на борту шатла "Експлорер". У відкритому Космосі Раян займається ремонтом космічного телескопа Хаббл. Їй і керівнику місії Метту Ковальські (Джордж Клуні) повідомляють, що російський супутник-шпигун був знищений самими ж росіянами, і тепер його уламки з великою швидкістю летять в їхньому напрямку. Місію скасовано, йде аварійна відстиковка від Хаббла.

Ковальські наказує Раян негайно припинити ремонт і повернутися на Експлорер. Однак, в шатл влучають уламки, в результаті чого Стоун відкинуло в Космос. Вона дрейфує, допоки Ковальські не притягує її до себе мотузкою. Тепер єдиний спосіб врятуватися — дістатися покинутої Міжнародної космічної станції, де є капсула “Союз”, за допомогою якої можна повернутися на Землю.

Рецензія

Альфонсо Куарон - мексиканський режисер, який дебютував в кіно 1991 року фільмом Solo con tu pareja (дослівно — «Тільки з твоїм партнером»), в прокатній англомовній версії - “Кохання під час істерії”. Фільм став справжнім хітом в Мексиці і отримав хороші відгуки по всьому світі.

1995 року Куарон закінчив роботу над своїм першим художнім фільмом, випущеним в США — “Маленька принцеса” — кіноадаптація класичного роману Френсіса Ходжсона Баррета. Наступним фільмом також була екранізація — сучасна версія «Великих сподівань» (Great Expectations) Чарльза Діккенса, де головні ролі виконували Ітан Хоук, Гвінет Пелтроу і Роберт де Ніро.

Після цього Куарон повернувся до Мексики, де зняв підліткову сексуальну драму «І твою маму теж» (2001). Стрічка стала міжнародним хітом і отримала схвальні рецензії критиків. Крім того, фільм номінувався на «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій.

В 2003 році Альфонсо Куарон зняв третій фільм із серії про Гаррі Поттера — «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану». Потім був дуже сильний фільм «Останній нащадок Землі» (2006), після чого Куарон вмовк на цілих 6 років.

З «Гравітацією» була наступна історія. Проект протягом чотирьох років перебував на стадії розробки, оскільки амбіції фільму з точки зору кінематографії і візуальних ефектів було занадто складно реалізувати. Куарон змушений був чекати, поки технології стануть більш просунутими, щоб повноцінно втілити своє бачення цього фільму. І тільки після виходу «Аватара» Кемерона він зрозумів, що час настав.

«Гравітація» була найочікуванішим фільмом року. Світова прем'єра стрічки відбулася 2013 року на Венеціанському кінофестивалі. Що ж в результаті вийшло в Куарона?

Скажу відразу, що з візуальної сторони “Гравітація” — абсолютний шедевр. Я такого в кіно ще не бачив. Неймовірно красиві і вражаючі види з орбіти, глибина і чіткість обрисів Землі, дивовижна краса сходу Сонця, північні сяйва, зоряне небо і розташування зірок на ньому. Зачаровує. Плюс, відмінні ракурси і повороти 3D камер, довгі дублі, переходи від тиші до звуків і т.д.

Деякі сцени зняті так, що аж дух захоплює: хмара уламків, яка мчить на Хаббл, стикування з Міжнародною космічною станцією, епізод, в якому Баллок зависає з парашутом і благає Клуні не відпускати мотузку, вибух на станції “Союз”, коли полум'я мчиться вслід Сандри Буллок, епізод зі стрибком в пустоту за Китайською космічною станцією, відстиковка від Тянгуна — це щось фантастичне. Адреналін зашкалює, долоні пітніють, ти реально сидиш і переживаєш. Просто неймовірно! Словами все це переказати, звичайно, дуже важко.

Куарону надзвичайно важливо було передати “ефект присутності” і реалістичність відчуття Космосу, повністю погрузивши глядача в атмосферу і дух фільму, змусити його відчути те, що відчуває головна героїня. Якщо Раян, скажімо, використовує ключ, щоб відкрутити величезний гвинт у відкритому Космосі, то чути звук, який передається через скафандр. Все це унікальним чином позначається на атмосфері картини.

Крім цього, фільм зроблений дуже грамотно. В ньому немає ніякої містики, якихось космічних прибульців, всіляких там Чужих, чи інших чебурашок. Страх тут штучним чином ніхто не нагнітає. Страшно стає зовсім від іншого: навколо тебе ані душі, лише безмежний Космос і абсолютна фонова тиша. Все дуже життєво, а тому дуже страшно.

Зверніть увагу на технічну сторону картини: як зроблений інтер'єр "Союзу", на довгі коридори МКС, на конструкцію китайського космічного корабля "Шеньчжоу" і т.д. Подивіться, яка там проведена колосальна робота!

Хотів би ще відмітити роботу звукооператора. Звук тут такий, що проникає під шкіру. Я рідко пишу про це в рецензіях, але в “Гравітації” це було дуже відчутно.

Я фактично потонув в “Гравітації”. Мене фільм тримав в напрузі протягом всього перегляду і не відпускав ще довго після фінальних титрів. Враження було таке, наче сам там побував. Я, правда, все це діло дивився в IMAX 3D, тому ефект був відповідний.

Тепер поговоримо трішки про акторські роботи. До акторських обдарувань Сандри Буллок я завжди ставився скептично. Вона мені майже ніде не подобалася, навіть, в «Невидимій Стороні» (за цей фільм їй дали «Оскар» за найкращу жіночу роль). Там фільм був настільки пафосний, а Сандра так вдавала із себе турботливу матусю, що мене ледве не знудило.

В «Гравітації» ж вона зіграла більш ніж пристойно. Треба сказати, що і завдання в Сандри було дуже непросте, оскільки весь фільм тримається практично на ній одній. Буллок перед зйомками у фільмі витратила шість місяців на фізичну підготовку. Разом з Альфонсо Куароном вони опрацьовували сценарій в найдрібніших подробицях, відточували, навіть, дихання,обговорювали кожну сцену з її участю. Зіграла Сандра Буллок дуже переконливо, майже на п'ятірку, чим мене відверто здивувала.

На цю роль претендували багато інших, не менш достойних актрис: Анджеліна Джолі, Наталі Портман, Скарлетт Йоханссон, Наомі Уоттс, Рейчел Вайс, Маріон Котіяр і т.д. Мушу зізнатися, що Буллок відіграла так, що я зараз не готовий сказати, чи хтось із вище перечислених міг би зіграти краще.

Джордж Клуні в ролі Ковальські мені сподобався. Нічого особливого, але з притаманним йому шармом і чарівністю. В деяких моментах Клуні і Булллок, навіть, вдало жартували, що не могло не тішити, враховуючи загальний настрій картини.

Найбільше претензій до фільму зводились, в основному, до сценарію. Так, сюжет тут простенький, але змушує задуматися над дуже важливими і глибокими речима: цінність людського життя, виживання, самотність, ізольованість, відчуження, страх перед смертю, нікчемність і, водночас, велич Людини в умовах Космосу.

Найголовнішим є те, що головна героїня не здається, вона починає боротися за своє життя, починає вірити в себе, у свої сили, а силі і величі Людського Духу підкоряються всі закони Всесвіту.

Фільм ще й наштовхує на певні роздуми під час перегляду. Коли ти дивишся і бачиш, який гігантський і безмежний Космос, розумієш, що ти – лише маленька піщинка, один момент, один спалах. Перед тобою починають відкриватися зовсім інші цінності... Відчути це ми можемо поки з екрану, але вже практикують польоти в Космос, так що скоро космічний туризм буде не тільки екзотикою і забаганкою для багатих і сильних світу цього, але й повсякденним явищем. Це лише питання часу.

“Гравітація” отримала надзвичайно високі і хвалебні відгуки кінокритиків. На Rotten Tomatoes - 97% позитивних відгуків.

Цілий шквал нагород тут зовсім невипадковий: 7 “Оскарів”, загалом більше 230 різноманітних перемог і ще 175 номінацій.

Резюмую. Унікальний в своєму жанрі фільм, який я подивився з превеликим задоволенням. Так, "Гравітацію" можна дорікати за простакуватий сценарій, за деякі недоліки, неточності, але це виключно кінематографічні умовності, які жодним чином не повинні завадити вам в повній мірі насолодитися цим візуальним шедевром.

Наостанок - фінальна мантра. Дивитися «Гравітацію» потрібно тільки на великому екрані і бажано в 3D, інакше ви втратите все задоволення. Буде знову як у випадку з «Аватаром». Люди подивилися фільм вдома на ноутбуці з 17-дюймовим дисплеєм в паршивій якості і сказали – фігня якась. Ну, тоді воно й не дивно.

P.S. До речі, сам Джеймс Кемерон настільки був вражений картиною, що назвав ”Гравітацію” найкращим фільмом про Космос в історії кіно.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Видовищність 10
Акторська гра 4+
Режисерська робота 5+
Сценарій 4
Резюме візуальний шедевр
Чи варто дивитися тільки на великому екрані

Лінки по темі:

Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes Цей фільм на сайті Гуртом

02.09.2014 | 444 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


(c) Всі права застережено, 2019