And in this moment I swear, we are infinite.
Фраза з фільму, яка запам'ятовується.
Синопсис
15-річний Чарлі (Логан Лерман) — тихоня, сором'язливий хлопчина, який нічим з-поміж інших не виділятися, тому на нього просто ніхто не звертає увагу.
Він і сам в цьому відверто зізнається: на початку фільму Чарлі пише в листі своєму другові (читай - глядачеві), про те, що він все літо ні з ким не розмовляв, окрім своїх рідних.
Чарлі надіється, що з першим днем школи все зміниться. Однак, його старша сестра Кендіс (Ніна Добрев) і її хлопець Дерек проігнорували його, а стара подруга Сюзан навіть не захотіла з ним привітатися.
Лише вчитель англійської мови - містер Андерсон (Пол Радд), здається, вбачає в Чарлі розумного хлопчину. Але якщо Чарлі заведе в перший день навчання тільки одного друга і ним виявиться вчитель англійської, то це буде зовсім кепсько. Зрештою, так воно і сталося.
Тому Чарлі нічого більше не залишається, як рахувати дні до закінчення школи, хоча вчитися йому ще цілих 4 роки!
Проте, зовсім несподівано його життя стає трішки цікавішим, коли під час одного футбольного матчу він знайомиться з Патріком (Езра Міллер) і його зведеною сестрою Сем (Емма Уотсон).
Патрік і Сем запрошують Чарлі на вечірку і знайомлять зі своїми друзями: панкухою-буддисткою Мері Елізабет, блондинкою-клептоманка Алісою, обдовбаним Бобом та іншими веселими хлопцями і дівчатами.
Всі вони навчаються в останньому класі старшої школи і з певних причин не вписуються в оточення. Вони хочуть залишатися собою, бути такими, якими вони є: зі своїми бомками в голові, зі своїми вподобаннями, а не намагатися підлаштуватися під інших, тому завжди тусуються і розважаються разом.
Для Чарлі не склало особливих проблем вписатися в цю компанію. Вони разом проводять час, відриваються на вечірках, готуються до іспитів.
З часом Чарлі дізнається про труднощі в житті своїх нових друзів і починає розуміти, що його оточують дуже вразливі люди, кожний зі своїми проблемами. Зрештою, в Чарлі теж є темні плями в його минулому, які скоро дадуться в знаки.
Рецензія
Фільм “Переваги Скромників” поставлений за однойменним епістолярним романом Стівена Чбоскі, який тут виступив в якості режисера і сценариста. Це пішло тільки на користь картині, оскільки Стівен чудово розумів, що і як йому потрібно знімати. Хто краще від самого автора знає, як екранізувати його ж власний роман?
Треба сказати, що Стівен Чбоскі зняв чудове кіно. Тонке, розумне, чуттєве, приємне, щире, атмосферне і ностальгійне. Мені дуже сподобалося. Думав, що тепер так не вміють знімати. А ні — вміють, як виявляється.
Крім звичайних підліткових проблем - кохання, дружби, легких наркотиків, проблем з однокласниками, увага в фільмі ще й концентрується на непростих характерах персонажів і їхньому минулому, яке завжди нагадуватиме про себе.
Плюс, червоною ниткою в фільмі проходить одна важлива, на мій погляд, думка: якщо ти будеш чесний із собою і оточуючими, прагнутимеш змінитись і докладатимеш для цього зусиль, то і ти сам, і життя навколо тебе теж буде змінюватися на краще.
Всі актори в фільмі грають свої ролі просто відмінно. Персонажі вийшли дуже натуральними, живими і щирими, кожний зі своїми проблемами, їм по-справжньому співчуваєш і співпереживаєш.
Логан Лерман зіграв Чарлі просто блискуче. На перший погляд його герой - типовий лузер. Скромний, нерішучий, абсолютно нічим непримітний хлопчина, у якого навіть немає друзів. Але це тільки на перший погляд. Насправді ж, Чарлі дуже розумний - він багато читає (а вчитель англійської постійно підкидає йому нові і цікаві книжки), слухає хорошу музику, пише свій щоденник, думає колись стати письменником, але ще точно не знає, про що писатиме.
Однак, починаючи з другої половини фільму Лерман показує такі глибини свого персонажа, що аж дух захоплює. З Чарлі починають відбуватися зміни: він бореться із собою, зі своїми психологічними проблемами, прагне змінитися, закохується, падає, збирається із силами і знову піднімається, переступає через себе, відважується на рішучі кроки. Лерман дуже переконливо показав, якою ціною його персонажеві даються такі зміни. Молодчина, здорово зіграно.
Однозначно сподобалася Емма Уотсон (вона грала Герміону в "Гаррі Поттері") в ролі Сем.
Спочатку Сем водилася з дурною компанією, в якій її постійно споювали, хлопці це використовували, а друзі просто насміхалися з неї. В результаті часу на навчання не вистачало і зараз з цим у неї виникли певні труднощі. Репутація у дівчини склалася не дуже хороша. Однак, ніколи не пізно змінитися - просто треба захотіти. Схоже на те, що Сем зможе віднайти в собі сили, тим більше, коли поруч є друзі і людина, яка вірить у тебе і хоче допомогти.
Емма зіграла дуже добре — без всілякої театральщини і перегравання.
Класний персонаж вийшов в Езри Міллера. Його Патрік, на перший погляд, дуже оптимістичний: веселий, дотепний, з хорошим почуттям гумору. Він любить і вміє пожартувати, може потролити вчителя праці, має багато друзів, а на всіляких імбецилів зі школи йому просто начхати. Однак, не все так просто. Патрік — гомосексуаліст. Він таємно зустрічається з Бредом - хлопцем з футбольної команди. З цим потім починаються свої проблеми.
На початку фільму герой Езри Міллера просто забавний і кумедний хлопець, хоча і досить незвичний (як і в стрічці “Сіті Айленд”), але вже ближче до кінця фільму він демонструє такий рівень акторської гри, що хочеться зняти перед ним капелюха. Езра - відмінний актор. Я вперше звернув на нього увагу в фільмі “We need to talk about Kevin”. Там, фактично, вся картина тримається на ньому і Тільді Суїнтон.
Решта акторів теж добре справляються зі своїми ролями. Всі персонажі чимось запам'ятовуються: чи то панкуха Мері Елізабет, чи то сестра Чарлі - Кендіс, чи то обдовбаний Боб, або ж вчитель англійської - містер Андерсон.
Резюмую. Відмінне кіно, зняте в м’яких і теплих тонах, яке я подивився з великим задоволенням. Рідко так буває, щоб в фільмі настільки вдало все поєдналося: відмінна режисура, прекрасні акторські роботи, красива робота оператора, на додачу з чудовою ретро-музикою і танцями. Деякі моменти просто врізаються в пам’ять (як-от проїзд крізь тунель), які хочеться переглянути ще раз і ще раз.
Фільм залишає після себе ще й дуже приємний післясмак, а це ознака насправді хорошого кіно. За моєю системою оцінювання — тверда п'ятірка. Навіть не очікував такого. Молодці, просто молодці!
P.S. Приємно, що глядачі і критики змогли належним чином оцінити дану картину: на IMDB рейтинг в стрічки 8,1, від кінокритиків на Rotten Tomatoes — 85% позитивних відгуків, плюс 19 різних нагород і 28 номінацій. Все це цілком заслужено.
***
| Оцінки за п'ятибальною шкалою |
| Акторська гра |
5 |
| Режисерська робота |
5 |
| Сценарій |
5 |
| Загальна оцінка |
5 |
| Резюме |
відмінне кіно |
| Чи варто дивитися |
так |
Лінки по темі:
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті "Гуртом"
Дивіться також:
“На дорозі” (On the Road)
“Теорія всього” (The Theory of Everything)
“Гра в імітацію” (The Imitation Game)
“Слова” (The Worlds)
“Лев” (Lion)
