Роман «Нестерпна легкість буття» (Nesnesitelna lehkost byti)

Про книгу
Рік: 1984.
Країна: Франція.
Жанр: роман.

Кількість сторінок: 127.
Автор: Мілан Кундера.
Переклад з чеської: Воліна Пасічна.

Мова: українська.
Місце видання: Київ.
Видавництво: з журналу "Всесвіт", 1994 рік.

Рейтинг на Amazon: 4/5.
Моя оцінка: 4,5/5.

“Метафори небезпечні. Кохання може народитися від однісінької метафори.”
Мілан Кундера “Нестерпна легкість буття”

Сюжет

Томаш - лікар-хірург, який працює в одній із клінік Праги. Якось в одному чеському містечку він познайомився з Терезою, яка працює офіціанткою в місцевому ресторані. Вони побули разом заледве годину. Тереза провела його на вокзал, а за десять днів приїхала до нього в Прагу.

Томаш відчув незбагненну любов до майже незнайомої дівчини; йому здавалось, що це дитина, яку хтось поклав до просмоленого кошика й пустив за течією річки, аби Томаш виловив її й витяг на берег свого ліжка.

Проживши в Томаша тиждень, Тереза повертається в своє глухе містечко. Мати Терези, незадоволена життям, всю свою злість зганяє на доньці. Незважаючи на те, що Тереза найздібніша учениця в класі, мати забирає її з гімназії. Тереза влаштовується офіціанткою в ресторан. Вона готова працювати в поті чола, щоб заслужити материнську любов.

Єдине, що вберігає її від ворожого навколишнього світу - це книга. Любов до читання відрізняє її від інших. Для неї книга — це свого роду розпізнавальний знак якогось таємного братства.

Власне, Томаш і привернув її увагу тим, що читав книгу на ресторанному столику, де вони й познайомились. Окрім цього, тут ще й цілий ланцюг випадковостей - музика Бетховена, цифра шість — все це приводить в рух почуття любові, що дрімало в Терезі, дає мужність піти з дому і змінити життя.

Покинувши все, Тереза без запрошення знову приїжджає до Праги і залишається жити у Томаша.

Томаш вражений тим, що так швидко прийняв рішення залишити Терезу у себе, поступивши всупереч своїм власним принципам: жодна жінка не повинна жити у нього в квартирі. Цього він твердо дотримується ось уже десять років після розлучення з дружиною. Він доклав усіх сил, аби вистроїти таку систему життя, за якої жодна жінка не могла б оселитися у нього.

Боячись і водночас жадаючи жінок, Томаш знайшов певний компроміс, який називає «еротичною дружбою» - лише несентиментальні стосунки, коли кожен з двох не претендує на життя й свободу іншого, можуть принести щастя обом. Тут треба мати певність, що еротична дружба ніколи не переросте в агресивне кохання.

Томаш зустрічався з кожною зі своїх постійних коханок лише після тривалих перерв. Ця система давала йому змогу не поривати з постійними коханками й водночас мати кілька тимчасових. Таких, наприклад, як художниця Сабіна, яка цілком схвалює його метод.

Але як з цим буде жити Тераза? Чи зможе вона примиритися з такою дійсністю?

Рецензія

«Нестерпна легкість буття» - найвідоміший роман Мілана Кундери, який приніс йому славу і світове визнання. Роман був написаний у 1982 році і вперше опублікований у 1984 у Франції, де Мілан жив (і живе до цих пір) разом з дружиною з 1975 року. Перше видання чеською мовою вийшло у 1985 році в Торонто (Канада).

Що ж зробило його книгу такою популярною? Адже любовних історій написано мільйони.. Я вважаю, що це, насамперед, її поліфонічність, різноплановість і багатошаровість. Кожний з нас знаходить в романі щось своє, щось близьке і знайоме кожному.

Перше, і найцікавіше для мене, це, звичайно, життя головних героїв: характери персонажів, їхні стосунки, почуття, любовні драми, сумніви, зради, повернення і т.д. Плюс, Кундера описує це дуже добре: глибоко, чуттєво, проникливо і не примітивно. Також гарно подані прості побутові сцени: щоденні будні, розмови, зустрічі, інколи навіть без слів.

Томаш любить Терезу, вона єдина жінка серед низки його незліченних любовних пригод, єдина з ким він живе, розділяє ліжко під час сну, єдина, про кого він дбає. Треба сказати, що Томаш зраджує Терезу не стільки безперервними зрадами (зрештою, для нього це - зовсім інше, коханки анітрохи не змагаються з місцем дружини в його життя), скільки своїми роздумами-рефлексіями про те, що цю жінку привели в його життя цілих шість незалежних один від одного подій, шість випадковостей.

Навіть будучи не в силах заперечувати особливість свого почуття до Терези, він не перестає себе запитувати - а чи не вигадав він його? Можливо, з тим же успіхом на місці Терези могла бути будь-яка інша випадкова жінка?

А Тереза? Чи не прив'язала вона його своєю слабкістю і вразливістю? Чи не зрадила саме себе, намагаючись терпіти свої ревнощі? Чи не зрадила вона Томаша, коли повернулася з Цюріха до Праги? Вона ж знала, що він поїде за нею. Чи не звела вона Томаша на самісіньке дно?

Зрештою, чи був насправді Томаш щасливий з Терезою, чи просто сам себе обманював в цьому, коли повернувся до неї і поїхав жити в село? Саме стосунки Томаша і Терези є найскладнішими в романі.

Тому багатьом буде ближчою і симпатичнішою Сабіна — вічна коханка і мандрівниця, незалежна жінка, лукава кішка, яка втікає від будь-яких уподобань, не прив'язується до когось і не переобтяжує себе серйозними стосунками, розриваючи при цьому будь-які зв'язки.

Романтично омріяний і наївний Франц буде буквально молитися на неї і все життя шукатиме когось схожого на Сабіну, абсолютно при цьому не розуміючи, як не солодко тій на душі, і що вона при цьому відчуває. Франц, наче моряк, що очарований голосом морських сирен, буде йти за Сабіною, що, в результаті, і погубить його.

Друга тема, яка тут проглядається — це політика: «Празька весна», супротив, різні політичні рухи, переслідування і т.д. Зрозуміло, що період окупації Чехословаччини в 1968 році російськими військами сильно позначається на долях людей. Війна забирає у них найдорожче і найцінніше — близьких, рідних, коханих, знищує їхні домівки, руйнує долі і життя. Ще більше цим проникаєшся і усвідомлюєш, коли читаєш крізь призму всього того, що зараз відбувається в Україні.

Сам Кундера, до речі, теж покинув свою країну і жив за кордоном - у Франції. Він більше ніколи не повертався в Чехію, бо розумів, що вона для нього вже ніколи не буде такою, якою він її любив і знав колись.

Наступна тема, яке піднімається в романі - це наше дитинство і наші батьки, які невідривно переслідують нас протягом життя, впливаючи на наші рішення, дії і вчинки. Цікавою також, з точки зору сюжету, є історія стоунків Томаша і його сина. Вони все життя практично не спілкувалися і нічого не знали один про одного, але наприкінці, начебто, порозумілись (хоч і віддалено) і навіть були схожими в своїх долях.

Ще один із пластів книги - самотність, яка наздоганяє всіх і кожного, навіть щасливих і взаємно закоханих людей.

Окремо можна виділити тему зради в романі. Герої книги часто зраджують: чоловіки зраджують своїм дружинам, а дружини чоловікам, зраджують вони і своєму щастю, своїй батьківщині і т.д. Говорять, що і сам Кундера часто зраджував, тому ця тема в романі на видному місці.

Але що буде, коли ця дорога колись закінчиться? Можна зрадити батьків, чоловіка, любов, батьківщину, та коли вже немає ані батьків, ані любові, ані батьківщини, що ж іще можна зрадити?

Роман «Нестерпна легкість буття» залишає після себе значно більше питань, аніж відповідей. В цьому не має нічого поганого і це не звучить як докір — в хорошому романі все так і має бути.

Чому саме нестерпна легкість буття? Кундера тлумачить це так: людина проживає все вперше й без підготовки. Як актор, що грає виставу без репетиції. Тому всі ми приречені сумніватися і постійно задаватися питаннями, будучи ніколи ні в чому впевнені до кінця, адже життя дається лише один раз і ніхто не знає, яке рішення було б кращим, бо немає жодного порівняння. Не знає цього і автор, тому розмірковує на цю тему разом із читачем.

Але чого тоді варте життя, коли перша репетиція вже є самим життям? Як говорить німецьке прислів'я "Einmal ist keinmal" — те, що відбулось одного разу, ніби й не відбувалося ніколи. Якщо людині суджено прожити одне-єдине життя — то це ніби вона не жила взагалі.

Тому кожне життя несе в собі таємничу випадковість, кожна наша дія не може повністю визначити наше майбутнє. Будь-який вибір не обтяжений наслідками, а тому неважливий.

В той же час наші дії стають нестерпними, якщо постійно замислюватися про їхні наслідки, тому життя можна охарактеризувати як «Нестерпна легкість буття».

Цілком очевидно, що для того, аби зрозуміти героїв Кундери - Томаша і Терезу, Франца і Сабіну — поспівчувати їм, співпереживати, потрібно мати певний життєвий досвід, пережити любов, розставання, зраду.. Тут треба не лише знати, але й розуміти, що це таке. Тому, коли я читаю відгуки, в яких молодятка, вдаючи із себе дорослих і сповнених досвіду, ганять і критикують твір Кундери, називаючи його “кітчем”, дуже переоціненим твором, пустим, нудним, мені стає дуже весело від того. Я вам так скажу: тут спочатку треба трохи “дорости”, щоб зрозуміти всі ці речі, а не городити всілякі дурниці. Тому краще читати “П'ятдесят відтінків сірого” і вважати це вершиною світової літератури.

Так, «Нестерпна легкість буття» не позбавлена недоліків. Є там деякі моменти, які мені не сподобалися: автора, бувало, трохи заносило із “прагненням випорожнитися”, ну і ця його “Венеція екскрементів” в порівнянні з релігійними мотивами мені видалася абсолютно не смішною, як і не сподобалась розповідь про сина Сталіна Якова, який загинув через, даруйте, екскременти — теж зайвий і недоречний епізод, на мій погляд. Якщо вже і згадав автор цю тему, то не вартувало її мусолити. Бо це вже викликало відразу - чесне слово.

А в цілому - дуже добре. Якби ще Кундера позбувся цих вищезгаданих мною речей, було б взагалі здорово. Але й так вийшло більш ніж достойно. Не шедевр, на мою думку, але роман дуже життєвий, глибокий, психологічний, змушує задуматися над багатьма важливими речами.

P.S. В 1988 році за романом «Нестерпна легкість буття» Філіп Кауфман зняв фільм, хоча сам Кундера був ним незадоволений. Треба буде якось подивитися.

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 4+
Авторський стиль 4
Сюжет 5-
Загальна оцінка 5-
Резюме дуже добре
Чи варто читати цілком

Лінки по темі:

Ця книга на сайті Amazon
Ця книга на сайті "Гуртом"

Читайте також:

"Коли подих стає повітрям"
"Квіти для Елджернона"
"Вбити пересмішника"
"Солодка Даруся"


18.02.2015 | 414 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Автори
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2017