Пригодницький роман «Московіада» (Moskoviada)

Рік: 2000.
Країна: Україна.
Кількість сторінок: 211 с.

Автор: Юрій Андрухович.
Видавництво: Лілея-НВ.
Жанр: роман.

Мова: українська.

Моя оцінка: 5/5.

Сюжет

Отто фон Ф — український поет, який мешкає в московському гуртожитку разом з іншими інтелігентами. Живе наш писака на сьомому поверсі, стіни завісив козаками і діячами ЗУНР. Єврей, що живе за стіною постійно нагадує йому, що потрібно щось робити — купувати “колготки”, писати вірші, чи, хоча б, відвідати пивбар на вулиці Фонвізіна.

Очима головного героя перед нами постає гуртожиток у всій своїй красі: із запахами перегару, сперми і ароматами зі сміттєпроводу. Коридором шастають всілякі персонажі, точніше письменники: дві зегзиці-лебедиці, одній злегка за сорок, іншій — сорок незадовго, якутський письменник Вася Мочалкін, поет Єживікін, білоруський новеліст Єрмолайчик, Іван Новаківський на прізвисько Новокаїн, інша версія Ваня Каїн, - гнаний і упосліджений літератор, видавець, або просто бомж, Ніколай Палкін зі своїми прекрасними віршами на зразок “Расплела косу береза”, Костя Сєроштанов, Арнольд Горобець, єврей Ройтман та інші.

Наш герой спускається ліфтом в підвал, де приймає душ разом із незнайомою чорношкірою дівчинкою і відправляється в пивбар на Фонвізіна з братами по духу, себто по спирту.

З пивбару добряче захмелілий (знизу пиво, посередині вино, а зверху самогонку ще додав) Отто відправляється в мандри по Московії: і до коханої жінки треба зайти, і в "Дитячому світі" купити подарунок дітям друзів, і до друга Кирила якось добратися, щоб взяти участь у підготовці видання прогресивної української газети.

Рецензія

Сюжет переказувати немає ніякого сенсу. Тому що “Московіаду” треба обов'язково один раз прочитати, щоб зрозуміти в чому там весь кайф.

Скажу відразу - роман написано просто здорово. В цьому, на мій погляд, його основна перевага. Читається легко і швидко, написаний красивою, багатою літературною мовою, від чого читати “Московіаду” одне задоволення. Я вбив книгу за один підхід. Весело, драйвово, динамічно, іронічно і дуже захопливо. Просто клас!

Сподобався опис гуртожитку і його інтелігентів, посиденьки з друзями в пивбарі на Фонвізіна, монологи головного героя, його роздуми, рефлексії, внутрішні конфлікти, прогулянки, відвідини Галі (ах, які ж чудові зустрічі з Галею), картинки московського життя з бомжами, жебраками, ментами і алкоголіками.

Єдине, що мені трішки не сподобалось - фінальна частина роману. Якщо розповідь про містифікованих триметрових пацюків, які уособлюють привиди комунізму, кдбізму, чи іншого катаклізму, мене відверто звеселила, то детективна складова, пов'язана з цим запроданцем Сашком, щось не дуже.

От якби автор більше зосередився на інтелігентах і їхній творчості (а там такі перли, що я вас благаю), на своїх амурних пригодах, походеньках по Московії, то роман, я думаю, від цього тільки б виграв. Але це так — суб'єктивне зауваження зі сторони. А в цілому — дуже здорово написано. Сміливо можу рекомендувати “Московіаду” до прочитання, якщо Ви цього ще не зробили з якихось причин.

P.S. А які відгуки гуляють в Інтернеті — можна зі сміху луснути. Ось декілька перлів вибрав. Цитую.

"Не читал, но осуждаю".

"Категоричность суждений характерна для умственно отсталых."

"Книга полнейший бред! Не знаю кому такое могло понравиться. Мне кажется такое надо запретить издавать! Сплошной мат, полнейшее отсутствие сюжета (он вроде есть, но лучше бы его не было).. А постоянное описание каких то алкоголиков наводит на мысли о том что автор сам был не очень трезвый в процессе написания. Такое впечатление что книга меня просто старалась оскорбить своей бездарностью."

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 5
Авторський стиль 5
Сюжетна лінія 5
Загальна оцінка 5
Резюме клас!
Чи варто читати неодмінно!

Лінки по темі:

"Московіада" на сайті Гуртом

Читайте також:

"Записки українського Самашедшого"
"Я, Побєда і Берлін”
Гімн демократичної молоді


24.08.2014 | 8931 | (2)


(Top-10)
˳