“Коли подих стає повітрям” (When Breath Becomes Air)

Рік: 2016.
Країна: США.
Жанр: роман, автобіографія.

Мова: англійська, українська.
Кількість сторінок: 256.
Автор: Пол Каланіті.

Місце видання: США.
Видавництво: «Клуб Сімейного Дозвілля».

Моя оцінка: 5/5.

Сюжет

В лікаря-нейрохірурга Пола Каланіті виявили рак легенів IV стадії у віці 36 років. Всього себе він присвятив медицині. Після десяти років навчання, Пол планував створити сім'ю зі своєю дружиною Люсі.

Замість цього він повинен протистояти не тільки невиліковній хворобі (лікарі точно не можуть сказати, скільки йому залишилось), але й глибокій екзистенційній кризі. Як далі жити? Чим займатися? Як прожити відведений йому час?

Пол все життя думав про смерть. В силу своєї роботи він практично кожного дня з нею стикався, але одного дня йому довелося подивитися їй прямо у вічі.

Рецензія

Ця автобіографічна розповідь про перехід від лікаря до пацієнта була написана протягом року до смерті Пола Каланіті, якому на той час було 37 років, а його дочці, Кеді, дев'ять місяців.

До хвороби Каланіті понад усе хотів стати нейрохірургом і досягти значних успіхів у галузі медицини. Будучи родом з пустелі міста Кінгман в Арізоні, Пол отримав місце в Стенфордському університеті і пішов на аспірантуру з англійської літератури (його дисертація була присвячена "медикалізації особистості" в творчості поета Уолта Уїтмена).

Але наукові інтереси Каланіті взяли гору, ну і крім того, він вже втомився сидіти і розмірковувати про сенс життя - він хотів дій, реальної відповідальності, відповідей на питання, яких не було в книгах. Так він вступив до медичної школи.

Для Каланіті медицина ніколи не була просто роботою, це був особливий підхід до метафізичних питань — сенсу життя і смерті, над якими він постійно розмірковував.

Пол вибрав нейрохірургію, найскладнішу з усіх спеціалізацій, але це було його покликання. Те, чим він хотів займатися все життя. Вимоги до навчання були надзвичайно важкими і виснажливими: Пол працював понад 100 годин на тиждень, робив складні операції, в яких грань між життям і смертю пацієнта була на відстані міліметра скальпеля.

Та одного дня він сам опинився на грані смерті. Незважаючи на те, що Пол постійно страждає від страшенного болю в спині (за його ж словами, шкала болі - 10 з 10), його вага швидко падає, а сили покидають немічне тіло, він, все-таки, знаходить в собі силу боротися і жити далі. Цінуючи кожну секунду, буквально кожну мить.

Так, Пол вже ніколи не втілить всі свої мрії у життя, яке у ньому швидко згасає, але він ще може (і повинен) дещо зробити. Тим більше, у нього є кохана дружина, яка завжди буде поруч і залишатиметься з ним до кінця, незважаючи ні на що.

Загалом, книжка справляє сильне враження і змушує задуматись над багатьма питаннями, які рано чи пізно постають перед кожним із нас. Так, вона дуже драматична, місцями її важко читати, але це обов'язково треба зробити, щоб зрозуміти для себе деякі речі. Адже всі ми любимо відкладати життя на потім, а потім може і не настати.

До речі, “Коли подих стає повітрям” вже став бестселером в США і перекладений більше ніж 40 мовами світу. Це, звичайно, ніяк не показник, оскільки вся сила книги в іншому — в її щирості, глибині, емоційності. Але найголовніше те, що вона справжня, а не якась там висмоктана із пальця підробка на зразок “Помилки наших зірок”. Тут віриш кожному слову автора і по-людськи йому співпереживаєш.

Цю книгу я б рекомендував прочитати кожному.

P.S. Пол Каланіті разом зі своєю дружиною Люсі і донькою Кеді.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 5
Авторський стиль 5
Сюжет 5
Загальна оцінка 5
Резюме дуже драматично, але сильно
Чи варто читати обов'язково

Лінки по темі:

Ця книга на Goodreads
Ця книга на Amazon

Читайте також:

"Помилки наших зірок"
"Квіти для Елджернона"
"Вбити пересмішника"
"Солодка Даруся"


14.02.2017 | 3448 | (0)


(Top-10)
˳