Роман “Марсіанські хроніки” (The Martian Chronicles)

Про книгу
Рік: 1950.
Країна: США.
Жанр: роман.

Мова: українська, англійська.
Кількість сторінок: 194.
Автор: Рей Бредбері.

Автор перекладу: Олександр Терех.
Місце видання: Київ.
Видавництво: «Дніпро», 1988.

Оцінка на Goodreads : 4/5.
Моя оцінка: 4/5.

***

Моє знайомство з творчістю Рея Бредбері почалося з чудового роману “Кульбабове вино”. Легка і приємна книга, яка читається на одному подиху. Прекрасний стиль написання, кожний новий розділ наче ковток "спійманого і закоркованого в пляшці літа".

Наступна книга автора, з якою я ознайомився, була антиутопія «451 градус за Фаренгейтом». Сильний і глибокий роман, який я вважаю найкращим серед прочитаного у Бредбері.

Тепер дійшли руки і до “Марсіанських хронік”. За стилем воно чимось нагадує “Кульбабове вино”: таке ж миле, легке, трохи наївне чтиво. Перший уривок, який називається “Ракетне літо”, це дуже вдало демонструє.

“Марсіанські хроніки” - це набір різних історій, оповідань, яких об'єднує тема червоної планети. Хоча самі історії між собою практично не пов'язані. Спочатку Бредбері писав окремі коротенькі розповіді, які згодом на вимогу видавців об'єднав у єдиний цикл.

Цілісності роману може й трохи не вистачає, але центральна тема Марса як загадкової планети розкрита. До речі, Марс у Бредбері виступає, скоріше, символом, чи свого роду метафорою, аніж реальним місцем. А сам жанр твору тяжіє радше до фентезі, ніж до наукової фантастики. В цьому, звичайно, є своя привабливість.

Сюжет тут як такий дуже умовний, тому особливо говорити про нього немає ніякого сенсу. Можна лише сказати, що в книзі розповідається про марсіан, колонізацію червоної планети людьми, а також про катастрофу, що сталася на Землі.

Всі історії різні: одні кумедні, інші сумні, трапляються життєві, бувають і філософські. Ось декілька коротеньких замальовок.

Марсіани відкрили таємниця життя, спостерігаючи тварин. Тварина не допитується, що таке життя. Вона живе. І живе задля самого життя, втішається ним.

Вони злили в одне релігію, мистецтво й науку, бо в своїй основі наука — не тільки дослідження чуда, якого нам ніколи не пояснити, а мистецтво — тлумачення цього чуда.

На Марсі все зовсім по-іншому. Особливо погода. Вдень спека, як у пеклі, вночі пекельний холод. Квіти зовсім інші, і дощ зовсім інший.

В цілому “Марсіанські хроніки” мені сподобались. Милий твір, гарно написаний (у Бредбері завжди так), що спонукає до певних роздумів. Але я б не сказав, що був вражений. Як, наприклад, у випадку з «451 градус за Фаренгейтом». Хоча прочитати цілком можна. Для колекції, так би мовити.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 4
Авторський стиль 4
Сюжетна лінія 4
Загальна оцінка 4
Резюме мило
Чи варто читати цілком можна

Лінки по темі:

Ця книга на сайті "Goodreads" Ця книга на сайті "Amazon" Ця книга на сайті "Гуртом"

Читайте також:

"Кульбабове вино" "451 градус за Фаренгейтом" "Чайка Джонатан Лівінгстон" "Квіти для Елджернона"


23.05.2016 | 972 | Коментарі (0)

Поділитись

Сторінки


Найпопулярніше (Top-10)
Автори
Інформація
Реклама
Лічильники
(c) Всі права застережено, 2019