Фантастичний роман “1984” (1984)

Рік видання: 1948.
Країна: Великобританія.
Жанр: роман, антиутопія.

Мова: українська, англійська.
Кількість сторінок: 321.
Автор: Джордж Орвелл.

Автор перекладу: Жупанський.
Рік видання в Україні: 2015.

Моя оцінка: 5/5.

"Старший Брат стежить за тобою".

***

Про “1984” Орвелла вже сказано і написано достатньо, це класика світової літератури, тому я особливо розпинатися не буду. Підкреслю лише декілька важливих речей, наголошу на основних моментах і скажу своє враження.

За прийнятою версією, назву книжки “1984” автор отримав шляхом чорної магії перестановки останніх цифр року написання. Так роман, виданий 1948 року, перетворився на твір під назвою «1984».

Сюжет, за великим рахунком, чимось особливим не вирізняється. Доволі типовий для антиутопії. Орвелл описує тоталітарне суспільство, яке живе за загальноприйнятими для всіх правилами, які оберігають його від руйнування, чи морального розкладу. Закони і правила тут ретельно продумані (хоча законів як таких і не існує) і спрямовані на побудову «загального блага».

«Війна - це мир. Свобода - це рабство. Незнання — це сила». Це три незмінних гасла Партії. За кожною людиною стежать з телеекранів, камер. Люди, які не підкорилися, виступили проти партії — зникали безслідно.

В світі точиться постійна війна. Три країни весь час воюють між собою: Окаенія (панує ідеологія ІНГСОЦ), яка об'єднує Північну і Південну Америку, Великобританію, острови в Атлантичному океані, південь Африки та Австралазію; Євразія (панує ідеологія нео-більшовизм), об'єднує Північну Азію та континентальну Європу у зв'язку із захопленням Росією європейських країн; Остазія (панує ідеологія Самозабуття, або “Поклоніння смерті”), яка об'єднує Китай, Монголію, Корею, Японію та інші держави. Між ними точиться боротьба за невизначені (спірні) території, які не належать нікому - Африка, Близький Схід, Індія і т.д.


Політична карта світу за Орвеллом

У війні ніхто не перемагає, і ніхто не програє. Вона потрібна системі. Чому так відбувається? Тому що людям потрібний образ спільного ворога. Загалом, в цій війні толком нічого не змінюється, лише перетасовується колода карт. А потім все повторюється. Знову і знову.

Знайшовся чоловік, який вирішив повстати проти Системи. Ім'я йому - Вінстон Сміт. Він хоче завести щоденник, щоб туди записувати свої думки проти течії, але дуже цього побоюється. “Старший Брат стежить за тобою”.

Вінстон працює в “Міністерстві Правди” (Окаенія). Він - лише маленький гвинтик величезної керуючої машини. Однак, Вінстон починає все більше задумуватись про безглуздість того, що відбувається. А багато думати завжди було шкідливо. Чому? Бо починаєш в усьому сумніватися. От і в душі Вінстона зароджується зерно гірчичне недовіри до Системи. Далі розповідати не буду, підуть спойлери.

***

Тепер давайте поговоримо про особливості книжки. Про те, що робить її знаковою і вирізняє з поміж інших.

Перше. Зерно сумніву, яке зароджується в головному героєві, не викликане зовнішнім подразником, як це було, скажімо, з пожежником Монтегом у «451 градус за Фаренгейтом» Бредбері. Сумніви виникають якраз на несвідомому рівні і починають поширюватися все більше і більше. Любов, твори мистецтва, та й сама Система зайвий раз переконують Вінстона у відсутності загальної логіки всього того, що відбувається. Але це не першопричина. Корінь зла ховається якраз в несвідомому, або ірраціональному сприйнятті дійсності.

Друга специфічка роману - це мова спілкування: так званий новосурж, або новомова (newspeak), який активно нав'язує Система для того, щоб зрівняти всіх під один щабель. Треба сказати, що Орвелл досяг неабиякого успіху в новомові. Тому вам треба буде прочитати книжку, щоб зрозуміти, що таке, приміром, “стародумка”, “версифікатор”, або "злосекс".

Ну і третє. Роман багато в чому пророчий. Це, напевно, найбільша його перевага. Світ, описаний Орвеллом, для нас, начебто, минув, адже 1984 рік пройшов. Чи дійсно це так? Як не дивно, чимало речей і досі актуальні.

Всі ми знаємо, що в теперішньому світі контроль за людиною організувати дуже просто — ніякі відомства, Міністерства, чи якісь великі ресурси для цього не потрібні. Адже ми живемо в епоху Інтернету. Сьогодні люди самі викладають інформацію про себе, про свої думки, вподобання у соціальних мережах і не тільки.

Можна легко прослідкувати де ви живете, в яких магазинах, маркетах буваєте, в котрій годині вигулюєте свою собаку, де зупиняєтесь під час поїздки, в якому готелі, де купуєте квитки, з ким спілкуєтесь по телефону, що їли на сніданок і т.д. І це стосується не лише соц. мереж. Всі ми живемо в акваріумі, де вкрай важко залашитися непоміченим. Тобто практично неможливо. А люди, які вважають, що раз вони не афішують себе в різних інтернетах, нібито, залишаючись при цьому в тіні, - дуже сильно помиляються. “Big brother is watching you”. Що треба розуміти як: всевидюче око Саурона стежить за тобою.

Загалом книжка сильна. Навіть дуже сильна. Хоча я сподобився прочитати її лише зараз. За багатьма рейтингами “1984” практично завжди вносять до десятки, сотні найкращих книг усіх часів і народів. Крім того, “1984” послужила прообразом багатьох науково-фантастичних фільмів і літературних книг, які надихалися творінням Орвелла і надихаються по сьогоднішній день. Тут цілий список можна привести. Тому якщо ви не читали, треба це обов'язково зробити.

P.S. Декілька аргументів для переконання:
- «1984» займає восьму сходинку в списку «200 найкращих книг за версією BBC».
- “The Times” включила роман Орвелла в список 60 найкращих книг, опублікованих за останні 60 років.
- Журнал Newsweek поставив роман «1984» на другу сходинку в списку 100 найкращих книг всіх часів і народів. Навіть вище за Біблію.

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 5
Авторський стиль 5
Сюжетна лінія 5
Загальна оцінка 5
Резюме дуже сильно
Чи варто читати так

Читайте також:

"1984" на Goodreads
"1984" в авторському перекладі на "Гуртом"

Читайте також:

«451 градус за Фаренгейтом»
«Володар мух»
«Бойня номер п'ять, або дитячий хрестовий похід»


09.02.2016 | 2669 | (2)


(Top-10)
˳