Роман “Алхімік” (O Alquimista)

Рік: 1988.
Країна: Бразилія.
Жанр: роман, притча.

Мова: українська.
Кількість сторінок: 288.
Автор: Пауло Коельйо.

Автор перекладу: Віктор Шовкун.
Місце видання: Харків.
Видавництво: «Клуб Сімейного Дозвілля».

Моя оцінка: 3/5.

Сюжет

Сантьяго — простий пастух з Андалусії. Сантьяго сняться віщі сни, які ваблять його знайти великий скарб. Він вирішує звернутися до ворожки, щоб з'ясувати значення цих дивних снів.

Циганка погоджується розгадати його сон в обмін на одну десяту знайдених Сантьяго у майбутньому скарбів, і розповідає про існування великого скарбу в Єгипетських пірамідах. Сантьяго відправляється в подорож.

По дорозі він зустрічає старого Мелхіседека, царя Саліма, який вмовляє його відправитися в Єгипет і дає два камені Урім і Туммім, які в майбутньому допоможуть знайти відповіді у важких ситуаціях взамін однієї десятої його худоби. Мудрець також дає пораду молодому пастухові: «Якщо ти чогось хочеш — увесь Всесвіт буде сприяти тому, щоб твоє бажання збулося».

Рецензія

“Алхімік” - найвідоміший роман бразильського письменника Пауло Коельйо, який приніс йому світову славу і визнання. Роман був перекладений 67-ма мовами і виданий в більше ніж 117 країнах світу. У 2002 році авторитетний в області літератури португальський журнал "Ді Летраш" оголосив про те, що кількість проданих екземплярів "Алхіміка" перевищує кількість проданих екземплярів будь-якої іншої книги, написаної на португальській за всю історію розвитку цієї мови.

Люди дуже по-різному відреагували на “Алхіміка”. Хтось називав його "геніальним твором", "шедевром світової літератури", а хтось просто "банальною історією". Втім, немає сенсу говорити про те, хто що думає про цю книжку. Краще скажу, що думаю я.

Мені “Алхімік”, загалом, сподобався. Звичайно, я від книги не в такому захваті, як 14-15-річні школярки, але прочитав із задоволенням. Книжка легка, позитивна і дуже швидко читається. За один підхід її запросто можна “вбити”.

За своїм настроєм “Алхімік” мені трохи нагадував “Чайку Джонатана Лівінгстона” - така ж мила і наївна казочка з претензією на філософічність, в якій все дуже світло та ідилічно. Кому ж таке не сподобається?

Мушу сказати, що Коельйо тут Америки не відкрив. Принаймні, для мене. А всі його “істини” на зразок: слідуй своїй стезі, завжди знай чого хочеш від життя, вибирай між звичним і тим, до чого тягне, слухай своє серце, шукай всюди знаки-підказки і слідуй за ними, Всесвіт завжди допомагає у здійсненні мрії — все це ми вже давно знали і без Коельйо.

Чи варто читати “Алхіміка”? А бог його знає. Якщо ви хочете ознайомитися з творчістю бразильського письменника і спробувати зрозуміти, чому він так подобається милим дамам, тоді можна. Як гарна казочка перед сном - теж варіант. Так, “Алхімік” не змінив моє життя, не побачив я в ньому ніякого глибокого змісту, якихось світових, чи вселенських думок, але прочитав із задоволенням. А що ще потрібно?

***

Оцінки за п'ятибальною шкалою
Читабельність 4+
Авторський стиль 4
Сюжетна лінія 4
Загальна оцінка 4
Резюме казочка з претензією на філософічність
Чи варто читати можна

Лінки по темі:

Ця книга на сайті "Goodreads"
Ця книга на сайті "Amazon"
Ця книга на сайті "Гуртом"

Читайте також:

Чайка Джонатан Лівінгстон
Квіти для Елджернона
Кульбабове вино


26.11.2015 | 6215 | (0)


(Top-10)
˳