Чудове виконання гімну України від Михайла Хоми (він же знаменитий Дзідзьо), і справжня гордість за нашу збірну, яка за Шевченка заграла зовсім в інший футбол.

За Фоменка були одні нерви і валідол - важко було на все це дивитися без шкоди для зорового нерва. А зараз - ну абсолютно інший футбол.

Залишилось ще обіграти високомірних португальців в Києві 14 жовтня - це була б вишенька на торті. Ясно, що нам і нічия підходить, але я вважаю, що настав час обігрувати сильних суперників. Францію свого часу ми ж могли обіграти (тоді, нагадаю, 2-0 перемогли), то чому б не обіграти і португальців на чолі із самим Роналду.

P.S. А Дзідзьо дійсно має хороший голос, і хлопець він явно не без таланту, як би ви до нього не відносились. А чому образ він такий собі обрав? Ну якось на телебаченні він жартував, що якби отак співав як соловейко, то хрін би заробив собі на гідне життя. Має рацію.

P.P.S. Як у воду дивився: якби не сумнівний пенальті, виграли б 2-0. Тим не менше - вистояли і перемогли.
Ей, Роналду, ти програв Україні!