Кожного вечора я вмирав, і кожного вечора знову народжувався. Повставав з мертвих.
Джек-оповідач.
Речі, які ти мав, потім мають тебе.
Тайлер.
Лише втративши все до кінця, ми знаходимо свободу.
Тайлер Дерден.
Твоя робота — не ти сам.
Ти - не кількість грошей в банку.
Ти — не твоя машина.
І не вміст твого гаманця.
І не твої штани кольору хакі...
Тайлер Дерден.
Боже мій, мене так не трахали ще зі школи!
Марла Сінгер.
Синопсис
Джек (Едвард Нортон) — простий хлопець, раб з білим комірцем, який працює у великій автомобільній компанії. Робота в офісі йому не дуже подобається, ще й начальник постійно набридає своєю ідіотською фізіономією. Джек став рабом гніздового інстинкту від “Ікеї”, він накупляв меблів, щоб ними обставити свою квартиру.
Також він страждає від безсоння, його переслідує депресія і відчуття порожнечі життя. Словом, так йому, бідоласі, погано, що він навіть вирішив звернутися до лікаря. Лікар порадив йому відвідати курси психотерапії для людей, які або скоро помруть, або перенесли дуже важкі операції, в результаті чого їхні життя втратили сенс. От їм, каже лікар, по-справжньому погано.
Як не дивно, в компанії людей таких людей Джеку навіть приємно перебувати. Тут, принаймні, тебе по-справжньому чують, і співчувають. Джек починає краще себе почувати, у нього зникає безсоння.
Однак, все зіпсувала для Джека поява в таких групах Марли Сінгер (Хелена Бонем Картер). Марла — симулянтка, як і Джек. Вона прикидається, що хвора, а відвідування курсів їй, як і Джеку, просто приносить задоволення. Джек не може пройнятися співчуттям до інших, не може плакати, коли поруч є симулянт. В нього знову з'явилося безсоння. Тому Джек вирішив “поділити” з Марлою групи: одні групи відвідує Джек, а в інші — Марла.
Але все змінюється в житті Джека, коли він випадкового зустрічається з Тайлером Дерденом (Бред Пітт), який сповідує радикальну філософію і анти-матеріалізм. Тайлер пояснює Джеку, що в цьому житті потрібно відкинути все, що не має справжньої цінності, адже “ми раби своїх речей”. Власне, сам Тайлер вже давно звільнив себе від будь-яких норм суспільства: він живе в захаращеному будинку, в якому немає електроенергії (ну і, звичайно, телевізора), а з кранів тече іржава вода. Періодично Тайлер підпрацьовує то офіціантом, то кіномеханіком, вставляючи в 24-й кадр порнуху, то продавцем мила, яке і сам виготовляє.
Якось після посиденьок в барі, Тайлер пропонує Джеку вдарити його. Джек раніше до цього ніколи ні з ким не бився. Зрозумівши, що це було круто, згодом вони знову повертається до бару і влаштовують ще одну бійку на автостоянці, що приваблює натовп людей, які теж хочуть бути учасниками.
Це бійки не мають під собою якоїсь ідею. Який в цьому сенс? Це, насамперед, дозволяє людині стати вільною: скинути з себе тягар цивілізації і повсякденних проблем, які після кулачного поєдинку здаються абсолютно дріб'язковими. Звичайно, тут зникають будь-які комплекси, безсоння, депресія, та інші нісенітниці.
Зрозумівши, що їхня ідея приковує увагу великої кількості людей, Тайлер з Джеком організовують організацію під назвою “Бійцівський клуб”, всі учасники якого збираються в якомусь закинутому підвалі. З часом бажаючих приєднатися до клубу стає все більше.
Таким чином бійцівський клуб вимальовується у певну структуру, в якій з'являються свої правила. 1. Не розказувати про бійцівський клуб. 2. Нукому не розказувати про бійцівський клуб. 3. Якщо один з учасників ослабне і попросить зупинити бій, бій зупиняється. 4. У двобої сходиться тільки двоє учасників. 5. Бої відбуваються по одному, не всі одразу. 6. Битися босоніж і без сорочок. 7. Бої тривають стільки, скільки буде треба. 8. Новачки повинні битися у свій перший вечір у клубі.
Суть бійцівського клубу полягала не в перемогах і поразках. Слова тут порожній звук. Істеричні вигуки на невідомих мовах звучали як у церкві п'ятидесятників. Після бою проблем менше не ставало, але всім було на них начхати. Кожен відчував, що відродився заново.
Дітище Тайлера і Джека починає набирати обертів. Тайлер починає проводити всілякі антисуспільні акції, роздаючи кожному члену бійцівського клубу домашні завдання. Джек не дуже розуміє, чого в такий спосіб домагається Тайлер, але й надалі продовжує його підтримувати.
Рецензія
“Бійцівський клуб” поставив Девід Фінчер - один з найцікавіших режисерів кінця 1990, початку 00-х. Фінчер прийшов з MTV і зняв свій повнометражний дебют Alien3 (1992). Фільм, до речі, вийшов цілком непоганий, але був, на мій погляд, трохи недооцінений. Потім Фінчер поставив вражаючий трилер “Se7en” (1995), який сколихнув не лише Америку, але й увесь світ.
Далі була “Гра” (1997) з Майклом Дуглаcом і Шоном Пеном. Дещо надуманий, але захоплюючий трилер про ігри наяву, який був знятий в основному для того, щоб розважити публіку. Пізніше Девід Фінчер зняв “Кімнату Страху” (2002) з Джоді Фостер, хороший і атмосферний “Зодіак” (2007) про реального серійного вбивцю, “Загадкову історію Бенджаміна Баттона” (2008) про людину, процеси старіння в якої відбувалися в зворотньому напрямку, “Соціальну мережу” (2010) про людину, яка створила Facebook, і англомовний ремейк знаменитого шведського детективу “Дівчина з татуюванням дракона” (2011), який виявився найслабшим фільмом Фінчера.
“Бійцівський Клуб” після виходу у світ також приніс неабияку популярність Чаку Паланіку, оскільки був знятий на основі його однойменної книжки. Паланік, як відомо, написав ряд “підривних” книг, в яких він викриває “аномалії” сучасного суспільства. І “Бійцівський клуб” - якраз одна із них. Чак Паланік, до речі, екранізацією був дуже задоволений, особливо кінцівкою (вона була змінена), яка за його ж словами вийшла кращою, аніж в книжці.
Про що ж “Бійцівський клуб”? По-перше, це історія про пошуки сенсу життя, своєї внутрішньої свободи. Тут і депресія, і усвідомлення власної непотрібності, і спроба піднятися над кимось іншим, щоб здаватися щасливішими, і спроба втекти від реальності в бійках, і т.д.
Сам бійцівський клуб потрібно розуміти як метафору (а не популяризацію бійок, насилля, чи оспівування анархії) - це спроба відновити відчуття своєї індивідуальності, своєї чоловічої ідентичності, своєї істинної природи — альфа-самця і справжнього чоловіка, а не плейбоя, який знімається в рекламі нижньої білизни. Інша справа, що для багатьох глядачів така “філософія” видасться дуже грубою, можливо навіть трохи збоченою, або жорстокою.
По-друге, “Fight Club” - це дуже гостра сатира на сучасний світ, на його тенденції, на суспільство, на спосіб життя людей і т.д. В картині чимало чорного гумору і злісної іронії, що червоною ниткою пронизують всю картину.
Звідси і певне недорозуміння жанру фільму. Практично на всіх сайтах «Бійцівський клуб» позиціонують як трилер, бойовик, або ж, прости господи, драму. Хоча це такий же бойовик, трилер, або драма, як я балерина Павлова.
Можна все це діло назвати навіть “філософією життя” по Ніцше, тим більше, що тут простежується чимало аналогій з ніцшеанством (ідея Надлюдини, нігілізм, знищення соціальних інститутів, суспільних цінностей і т.д.), але тільки не драмою, чи бойовиком — я вас благаю. Сам Девід Фінчер, до речі, охарактеризував «Бійцівський клуб» як сатиричну чорну комедію.
Всі акторські роботи в фільмі — просто відмінні. І Бред Пітт, і Едвард Нортон, і Хелена Бонем Картер зіграли, можливо, свої найкращі ролі в кіно. А їхні персонажі вже давно стали культовими, зрештою, як і сам фільм.
Про «Fight Club» я можу говорити дуже довго. Це настільки унікальний фільм, який просто неможливо порівняти з будь-яким іншим. Навіть якщо відкинути в бік усю філософію, то сам сюжет все-одно буде дуже цікавим, абсолютно непередбачуваним, і триматиме в напрузі до самих титрів — в цьому можете не сумніватися. В фільмі багато дуже сильних сцен, про які розповідати немає ніякого сенсу. Тому тут краще один раз подивитися, щоб все зрозуміти самому.
Особисто для мене «Бійцівський клуб» означає щось набагато більше, ніж просто кіно. Свого часу він справив на мене неабияке враження. Тільки сприймати його треба під правильним кутом - от і все.
P.S Я не буду ставити оцінок для цього фільму. Він вищий за будь-які оцінки. В моєму особистому рейтингу «Бійцівський клуб» - це фільм номер один.
Фотогалерея
Лінки по темі:
Офіційний сайт фільму
Цей фільм на сайті IMDB
Цей фільм на сайті Rotten Tomatoes
Цей фільм на сайті Allmovie
Цей фільм на сайті "Гуртом"